Молодь вже зараз є активним учасником євроінтеграції України – через міжнародні обміни, підтримку бізнесу в адаптації до європейських стандартів і залучення до проєктів на рівні громад. І саме від щоденних рішень студентів залежить, чи стануть європейські норми реальністю для України, а не лише записом на папері.
У Волинському національному університеті імені Лесі Українки 9 травня, у День Європи, провели панельну дискусію про шлях України до членства в ЄС — і роль молоді в цьому процесі стала наскрізною темою розмови.
Спікерами були ректор Анатолій Цьось координаторка Інформаційного простору ЄС у Луцьку Наталія Романюк начальниця управління європейської інтеграції та міжнародного співробітництва Волинської облдержадміністрації Олена Бегаль віцепрезидент Волинської торгово-промислової палати Віталій Киричук та студентка факультету міжнародних відносин Єлизавета Біднюк
Анатолій ЦьосьНа заході були присутні студенти ВНУ та школярі. Він був організований за підтримки Представництва ЄС в Україні.
Освіта – рушій європейської інтеграціїПершим до присутніх звернувся Анатолій Цьось.
Він розповів про те, як університет залучає студентів до участі в міжнародних проєктах, знайомлячи молодь із європейськими стандартами. Зокрема він зазначив, що станом на зараз 301 студент університету здобуває освіту за програмою «подвійного диплому».
«Що таке програма подвійний диплом це одночасне навчання студентів в нашому університеті і в одному з європейських університетів і здобуття двох дипломів українського і польського чи німецького чи, наприклад, хорватського тобто будь-якого іншого», - пояснив ректор.
Анатолій Цьось розповів, що ще 15 студентів ВНУ в цьому семестрі набувають міжнародного досвіду за програмою Erasmus+ у Хорватії, 20 у Німеччині та 3 у Франції. У наступному семестрі у програмі мають взяти участь стільки ж студентів.
Ще однією важливою частиною євроінтеграції, за словами ректора, для університету є академічна доброчесність. Відповідно ВНУ багато робить для її покращення. Зокрема посилює перевірки на плагіат, пояснює студентам суть та правила академічної доброчесності.
«Не треба чекати, коли Україна вступить в Європейський Союз. Треба активно працювати нам усім,
в кожній своїй ділянці роботи для того, щоб цей процес відбувся якомога швидше. І для цього ми працюємо», – підсумував Анатолій Цьось.
Координаторка Інформаційного простору ЄС у Луцьку Наталія Ромнюк подякувала ректору. Варто зазначити, що вона також є викладачкою факультету міжнародних відносин ВНУ та активно залучена у процеси міжнародної співпраці університету.
«Освіта сьогодні – це та сфера, з якої реально починаються зміни, пов'язані з європейською інтеграцією», ‐ відзначила вона та додала, що молоді люди є агентами цих змін.
Вступ до ЄС – непростий, але безповоротнийВласний виступ Наталія Романюк присвятила історії та перспективам євроінтеграції України.
Вона нагадала про те, що Україна зараз перебуває на етапі переговорів та підкреслила, що він не буде простим, адже йдеться про масштабні системні зміни у багатьох сферах.
«Європейська інтеграція стосується усіх сфер. Вона передбачає дуже непрості реформи. Я думаю, що ви вже чули, що дуже важлива реформа, яку потрібно виконати Україні – це судова реформа. Але під цією судовою реформою є багато інших реформ,
які пов'язані з митницею, правоохоронною діяльністю та іншими сферами», - пояснила Наталія Романюк. Попри складність вона вважає, що вступ України до ЄС є все ж таки безповоротним.
Координаторка Інформаційного простору ЄС у Луцьку зазначила, що Україна повинна імплементувати у своє законодавство біля 1600 актів ЄС. За її словами, усе це потребуватиме кропіткої праці і тут буде важливою якраз роль молоді.
«Тому я закликаю вас – вчіться, мрійте, не бійтеся, ставте перед собою такі, на перший погляд, можливо, недосяжні плани, але досягайте їх. Тому що ми з вами достойні того, щоби жити в розвинутій, процвітаючій європейській державі», – звернулась вона до молоді.
Варто зазначити, що позиція про нелегкий процес євроінтеграції перегукується зі словами представниці ЄС в Україні, які вона недавно сказала під час візиту у Луцьк.
Євроінтеграція на рівні громадПро інтеграцію України до ЄС на рівні громад говорила начальниця управління європейської інтеграції та міжнародного співробітництва Волинської облдержадміністрації Олена Бегаль
Вона розповіла про ті міжнародні програми,
які реалізовують 54 громади Волині. Зокрема у співпраці з ЄС, урядами та громадами Німеччини, Польщі, Японії.
«Можете взяти участь у цьому і ви, дізнайтеся більше про проєктний менеджмент, про те, як можна податись на якісь міжнародні проєкти, адже до них можете нині долучатися і ви. Зараз багато програм спрямовані на молодь, на їхні ініціативи», – звернулась чиновниця до присутніх.
За її словами, у регіоні зараз працюють над 19 проєктами міжнародної технічної допомоги. 9 із них стосуються охорони здоров'я, 9 – захисту довкілля, ще один розбудови дорожньої інфраструктури. Загальна сума усіх проєктів - більше 1 мільярда гривень.
Також багато заходів реалізується у рамках міжрегіональних партнерств із регіонами у всьому світі. Зокрема з деякими штатами США, підрозділами Німеччни, Британії та Польщі.
«Молодь є важливим рушієм змін, адже молодь активна. Вона здобуває освіту. І тому саме завдяки активній молоді ми маємо можливість впроваджувати нові проекти та ініціативи», – зазначила Олена Бегаль.
Відповідаючи на питання з аудиторії, вона розповіла про головні виклики,
які сьогодні стоять перед громадами. Серед них брак кадрів та навиків проектного менеджменту.
Євроінтеграція бізнесу – не очікування, а постійний процесПро євроінтеграцію на рівні бізнесу молодим людям розповів віцепрезидент Волинської торгово-промислової палати Віталій Киричук
«Загалом, коли ми говоримо про вступ України до Європейського Союзу, часто це звучить як щось далеке. Політика, переговори, Брюссель. Але насправді це про дуже важливі речі. Це про те, де ви будете працювати, скільки ви будете заробляти і що хочете ви будувати тут своє майбутнє» - заявив він.
Віталій Киричук зазначив, що для того, щоб український бізнес інтегрувався до Європейського ринку йому потрібно до нього адаптуватися. Зокрема мова йде про технічні вимоги та стандарти якості ЄС, норми у сфері екології.
Така адаптація, за його словами, не завжди проста для українського бізнесу. Особливо малого та середнього. Тому важливою є підтримка з боку інституцій, таких як торгово-промислова палата. Вони зокрема допомагають із документацією, проводять освітні заходи та роз'яснення.
Ще однією важливою функцією палати є пошук партнерів для українського бізнесу за кордоном.
Українські підприємці також мають можливість стажуватися в ЄС.
Але не тільки українському бізнесу є чому повчитись у Європейського, розповідає Віталій Киричук. Європейські підприємці також переймають український досвід у сфері ризикоорієнованості.
Найбільшою перепоною для українського бізнесу вважає віцепрезидент торгово-промислової палати є незнання правил нового ринку.
«Малому бізнесу тут звісно особливо важко, багато хто хоче експортувати, але зупиняється. Не тому, що він не може, а тому що він просто не розуміє як, не знає. Найбільший бар'єр це не стандарти, це якраз незнання.»
За словами Віталія Киричука, саме молоді студенти можуть допомогти українському бізнесу з адаптацією до нових правил. Адже у цьому процесі важливими є знання іноземної мови та нових технологій.
«Європейська інтеграція, це не якась там дата в майбутньому, це щоденні рішення ваші, на підприємствах, в університетах, у ваших особистих виборах. Ну і врешті це вибір кожного з вас. Чи залишаться ці європейські правила і стандарти десь там на паперах, чи стануть новою реальністю для України» - підсумував він.
Студенти – учасники євроінтеграції та агенти змінСтудентка факультету міжнародних відносин Єлизавета Біднюк розповіла про навчання за обміном у Хорватії у рамках програми Erasmus+. За її словами, такі обміни сприяють створенню багатокультурного середовища. Саме такого, яким є сам Європейський Союз.
Ще одна важлива перевага – можливість розказати про Україну світові. Із студентами із різних країн Єлизавета ділилась українськими різдвяними традиціями. А від них переймала їхній досвід та традиції. Ці розмови, на думку дівчини були особливо живими.
Особливо студентці запам'ятався момент, коли на її телефоні увімкнулась сирена повітряної тривоги.
Також Єлизавета Біднюк розповіла, що проходження стажування за кордоном допомогло їй зрозуміти якою важливими є іноземна мова та вправне використання соцмереж.
Також третьокурсниця згадала про ярмарок в литовському університеті. На ньому студенти із кожної країни представляли свою кухню та одяг.
«І тут я теж зрозуміла, що поширювати загалом інформацію про свою країну – це дуже важливо, і навіть не тільки через новини, а й просто через різні культурні традиції »– розповіла дівчина.
Також вона відзначила європейську модель навчання. За її словами, хорватські викладачі були для студентів партнерами. Єлизавета та її одногрупники мали змогу познайомитись із хорватською мовою.
Ще однією складовою обміну була музика. Студенти вмикали один одному улюблені пісні.
«Для мене це був важливий момент, коли я могла побачити, що через музику люди починають сприймати Україну не лише через новини, але й через власну культуру, стиль і сильний голос» – сказала Єлизавета Біднюк.
Підсумовуючи вона розповіла, що обмін став для неї можливістю представляти Україну перед іноземцями. На її думку студенти, які беруть участь у таких програмах стають учасниками процесу євроінтеграції та агентами змін.
Наприкінці заходу присутні змогли поставити запитання.
