У Музеї Корсаків пройшла «Ніч у музеї»Глина, земля з різних міст України, звуки, фарби й десятки мистецьких практик – у Луцьку «Ніч у музеї» стала площею, де кожен відвідувач міг спостерігати й створювати мистецтво власними руками.
Проходила вона 23 травня в стінах Музею сучасного українського мистецтва Корсаків. Побувала там і кореспондентка Район.Культура.
Цьогорічна «Ніч у музеї» перетворила музейний простір на великий творчий майданчик. В одній залі лунала музика, в іншій – відбувалися перформанси, поруч працювали художники та майстри, а відвідувачі власноруч створювали вироби з глини, лісової трави та навіть малювали фарбами, виготовленими із землі з різних куточків України.
Однією з локацій став майстер-клас «Вироби з лісової трави», який провела майстриня Юлія Співак Понад 17 років вона працює з природними матеріалами, створюючи прикраси, декоративні композиції та авторські вироби.
За словами майстрині, її творчість бере початок із традиції ляльок-мотанок, які колись виготовляли з того, що було під рукою – трави, соломи та інших природних матеріалів.
«Моя творчість переплітається із минулим і сучасним.
Колись перші мотанки робили саме з трави, адже люди не мали тканини чи інших матеріалів. Мені подобається те, що з натуральних матеріалів сьогодні можна створювати і скульптури, і прикраси, і подарунки», – розповіла Юлія Співак.
Під час майстер-класу відвідувачі власноруч виготовляли невеликі серденька з лісової трави, які могли забрати із собою на згадку.
Ще однією незвичною локацією став перформанс «Розфарбовка. Фарби із землі з різних міст України», який представила мисткиня з Дніпра Катерина Конюшенко Для роботи вона використала фарби, виготовлені власноруч із землі та глини, привезених із різних куточків України, навіть зі Слов’янська.
Учасники могли малювати цими фарбами, взаємодіючи не лише з матеріалом, а й з історіями міст, звідки вони походять. Зокрема, одна з відвідувачок долучилася до створення спільної роботи. Вона намалювала сонце, що знайшло місце в центрі композиції, створене землею, яка привезена з Одеси.
«Я хочу, щоб люди взаємодіяли із землею, на якій живуть інші люди. Хотілося б непомітно залучити людей, щоб вони між собою взаємодіяли – у цьому й полягає об’єднання»,
– поділилася мисткиня.
Однією з найспокійніших локацій стала чайна церемонія, яка поєдналася із практикою саундхілінгу. Відвідувачам пропонували скуштувати різні види чаю, долучитися до практик медитації, мовчання, вдячності та роботи з метафоричними картами.
Не меншою популярністю користувалася фотолабораторія, де демонстрували процес створення чорно-білих фотографій. Тут відвідувачі могли побачити, як десятки років тому народжувалися світлини – від роботи з негативом до проявлення відбитків у спеціальних розчинах.
Для друку використали архівні плівки 1980-х років, на яких зафіксовані кадри забудови Луцька, зокрема проспекту Соборності та початку будівництва приміщення РАЦСу.
Через особливості процесу гостей просили не користуватися спалахом та зменшити яскравість екранів телефонів, аби не засвітити фотоматеріали.
На творчих майданчиках охочі також могли спробувати себе у гончарстві. Під керівництвом Володимира Кусика учасники працювали за гончарним кругом та створювали власні глиняні вироби. Поруч діяла локація майстрині Яни Савюк де відвідувачі знайомилися з техніками ліплення глиною.
Особливою частиною програми став хепенінг зі створення спільної глиняної скульптури, до якої міг долучитися кожен охочий, залишивши власний відбиток.
Авторка проєкту Марія Кокота пояснила, що для неї важливий не стільки результат, скільки процес взаємодії людей.
«Я хочу зосередити увагу на внутрішньому стані людини й перенести його через взаємодію з глядачами на скульптуру. Наприкінці дня ми побачимо своєрідний зріз станів людей, які сюди приходили», – розповіла мисткиня.
За її словами, одна з учасниць спочатку створила на скульптурі «важке» обличчя, вкладаючи у нього втому та напруження, а пізніше додала метелика – символ змін і легкості.
Упродовж вечора для гостей також виступали Ірина Дремух та студенти Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені Стравінського.
Поруч із живою музикою діяв творчий майданчик, де всі охочі могли створити маски у техніці черпаного паперу.
У залі, де розташований масштабний артпроєкт «Космогонія», на гостей чекала локація із розмальовками, натхненними стилем письменниці та поетеси Емми Андієвської.
Охочі могли спробувати себе й у графічному мистецтві під час майстер-класу зі створення лінориту від
Михайла Мацюка Учасники готували ескізи, вирізали зображення та друкували власні роботи.
Окремим яскравим блоком програми стали графіті від харківської художниці Луїзи Chipa, яка працює у цій техніці вже 16 років. Вона запропонувала відвідувачам взяти до рук аерозольні балони та створити власні малюнки.
«Малювати олівцями чи фарбами люди пробували, мабуть, багато разів, а спрей – це зовсім інша історія. Тому сьогодні будемо разом створювати нові емоції», – поділилася Луїза.
Програма «Ночі у музеї» була розрахована на відвідувачів різного віку та інтересів. Для наймолодших гостей підготували фізико-хімічне шоу з видовищними експериментами та інтерактивною подачею науки.
Водночас дорослі відвідувачі мали змогу долучитися до сесії малювання оголеної натури.
Окрім цього, у програмі були театральні вистави, перформанси, музичні виступи, творчі майстер-класи та інтерактивні артлокації, які протягом вечора збирали десятки відвідувачів.
Так «Ніч у музеї» перетворилася не лише на знайомство з мистецтвом, а на простір, де кожен міг стати його співавтором.
