Волинь

Виставка План на сьогодні у Луцьку: інсталяція Іванни Олійник в Музеї Корсаків. ФОТО

11 чер•Район.in.ua

У Луцьку відкрили інсталяцію «План на сьогодні» міждисциплінарної художниці та дизайнерки Іванни Олійник Через поєднання сухого дерева, експресивної графіки, милиць та інших символічних об’єктів мисткиня досліджує колективну травму війни, силу людського духу й шлях до відновлення.

Інсталяцію відкрили в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, повідомляє Район.Культура.

Головна ідея проєкту – необхідність продовжувати жити рутинним життям, народжувати дітей та творити майбутнє попри глибокі рани, адже навіть після найважчих втрат завжди проростає новий пагін надії.

Мисткиня Іванна Олійник працює з живописом, скульптурою, графікою та предметним дизайном, а у своїй творчості досліджує взаємодію світла, матеріалу та пам’яті.

Мистецтвознавиця Зоя НавроцькаМистецтвознавиця Зоя Навроцька зазначила, що інсталяція є одним із найважливіших видів сучасного мистецтва, оскільки тут художник висловлюється ширше – через цілу сукупність предметів, образів, а не тільки традиційними фарбами чи пензлем.

«Інсталяція – це завжди зміст, завжди осмислення і завжди спонука до глядача не просто дивитися,

а читати, міркувати, погоджуватися або не погоджуватися з художником», – наголосила вона.

Мисткиня Іванна Олійник працює з живописом, скульптурою, графікою та предметним дизайномЗа словами керуючої партнерки МСУМК Лесї Корсак, проєкт «План на сьогодні» особливо актуальний у час війни.

«У період війни кожна людина повинна мати план на кожен день. Ми маємо народжувати дітей, ростити їх, давати їм освіту, самі розвиватися, не забувати про своїх предків і водночас виявляти тих, хто наживається на війні. Ми повинні жити своє рутинне життя», – зауважила вона.

Основним символом інсталяції стало дерево. Як пояснила Зоя Навроцька, дерево здавна символізує життя, рід, зв’язок поколінь, минуле та майбутнє. Поряд із великим сухим деревом у композиції з’являється молодий пагін, молоде деревце – образ нового життя, що проростає навіть після втрат.

«Як і сьогодні: поруч із героями, які відійшли у засвіти, постають нові життя», – зазначила мистецтвознавиця Зоя Навроцька.

Окремі елементи інсталяції відсилають до реалій війни. Милиця символізує завершення війни та шлях до відновлення,

а дерев’яні палиці на сходинках нагадують про протези й людей, для яких ці образи стали частиною повсякденності.

Експресивна графіка на стіні передає драматичне падіння дерева, однак маленький пагін поруч ніби долає темряву та вселяє надію.

Сама Іванна Олійник розповіла, що робота народилася з роздумів про колективну травму українського суспільства.

«Наше суспільство сьогодні поранене й травмоване. Швидше за все, ці рани залишаться назавжди. Досвід війни змінює людину. Але не можна колихати і тішити свою травму – потрібно шукати вихід», – поділилася мисткиня.

Вона наголосила, що навіть у найважчі часи важливо продовжувати жити, вкладатися у дітей, працювати над тим, що любиш, і творити майбутнє.

Емоційність виставки відзначили й відвідувачі. Подруга художниці Ольга зізналася, що після початку повномасштабної війни не знала, як планувати своє життя. Тоді їй допомогли слова молитви «Отче наш» – «Хліб наш щоденний дай нам сьогодні».

«Я просто вставала зранку, робила свої рутинні справи, посміхалася і мріяла. Перше, що відчула на цій виставці, – це сльози. Але надія є в тому маленькому живому деревці», – сказала вона.

Подруга мисткині Мирослава зазначила, що всі переживання Іванни відображаються у її творчості.

Після презентації художниця запросила присутніх намалювати дерево таким, яким вони його бачать, або ж залишити свої думки письмово. Ці аркуші збережуть як своєрідний артефакт виставки.

Наприкінці Леся Корсак розповіла, що дерево, використане в інсталяції, раніше росло на території культурно-розважального центру «Адреналін Сіті». Воно вже було сухим і неживим, однак отримало нове життя як мистецький об’єкт.

Після офіційної частини відвідувачі мали змогу поспілкуватися з Іванною Олійник у невимушеній атмосфері та поділитися власними враженнями від побаченого.

Культура

Читайте ще