Луцька громада щороку витрачає значні кошти на догляд за травою. Втім, урбаністи пропонують змінити підходи та правила, аби зберегти вигляд газонів, зекономити бюджетні кошти та покращити екологічну ситуацію в місті.
Про пише misto.media.
Чому косити «під нуль» – шкідливоГоловна проблема полягає не в самому покосі трави, а в тому, що її часто скошують надто низько, вважає голова ГО «Семиярусна гора» Любомир Дмитришин
Чинні норми передбачають, що косити траву потрібно тоді, коли вона досягає 8–10 см, а після косіння її висота має залишатися не менш як 3–5 см. Проте на практиці її скошують значно нижче.
Це призводить до низки негативних наслідків:
- пошкодження дернини: трава з часом гине, утворюючи великі ділянки сухостою;
- перегрівання ґрунту: оголена земля втрачає вологу значно швидше;
- поширення інвазійних рослин на виснажених ділянках активно розмножуються немісцеві види, зокрема амброзія, які витісняють корисну рослинність.
До прикладу, обмежити косіння або створити ділянки з лучним різнотрав’ям можна на:
- розділових смугах магістралей;
- транспортних розв'язках й острівцях безпеки;
- схилах мостів і шляхопроводів;
- буферних зонах вздовж доріг;
- санітарно-захисних територіях біля АЗС, кладовищ чи промислових підприємств;
- транзитних зонах парків.
До прикладу, департамент житлово-комунального господарства може закріпити такі вимоги в умовах тендерів для підрядників. Це дало б змогу не лише покращити стан зелених зон, а й у перспективі зменшити витрати на їх утримання.
До слова, у 2026 році департамент ЖКГ Луцької міської ради оголосив 7 тендерів на послуги з косіння газонів, стрижки кущів, вирізування самонасіву і порослі кущів на загальну суму 21,319 млн грн.
Також у «Семиярусній горі» спростовують міф, що ділянки з обмеженим косінням або лучним різнотрав'ям сприятимуть збільшенню кількості кліщів. Навпаки, розвиток біорізноманіття створює умови для появи їхніх природних ворогів – птахів, жаб та інших тварин, які допомагають контролювати чисельність цих членистоногих.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
