Бароко на сцені і досвід війни: у Луцьку представили виставу «Роксоланки то є руські панни»У музейному просторі «Окольний замок» у Луцьку 18 липня відбувся показ вистави «Роксоланки то є руські панни», створеної за мотивами поеми Симеона Зиморовича. Постановка поєднала барокову поезію XVII століття з досвідом сучасної війни.
Про це повідомляє Район.Культура.
Поему «Роксоланки то є руські панни» написав Симеон Зиморович (1608–1629) як весільний дарунок для брата. Твір складається приблизно з 60 пісень і побудований як діалог хорів юнаків і дівчат.
У тогочасному контексті слово «руський» означало «український» і походило від Київської Русі, не маючи жодного стосунку до сучасної Росії. Назва «Роксоланія» була поширеним у Європі латиномовним означенням України. Тож назву твору можна тлумачити як «українки, тобто українські дівчата».
Постановку створили режисерка Влада Самойлова та авторка п’єси Анна Гороженко. Вистава відтворила атмосферу українського бароко XVII століття і водночас провела паралелі із сучасністю. Показала, скільки спільного насправді є між нашим минулим і сучасністю,
і що любов завжди перемагає.
Мотив війни став одним із ключових у постановці. Тексти Зиморовича про тривогу за близьких і надію на повернення набули особливої актуальності у сучасному контексті.
До вистави долучилися актори «Театру ветеранів». Їхня участь надала бароковим текстам нової глибини, адже слова про розлуку і повернення додому звучали від людей, які пережили це особисто.
Дійство доповнили барокова музика, танці та читання віршів. Музейний простір «Окольного замку» став частиною сценографії та допоміг відтворити атмосферу епохи.
Фотограф: Mark Volkoff
Після основної частини глядачі разом з акторами перейшли до вежі Чорторийських, де відбулося виконання кантів (хвальна урочиста пісня, – ред.) під супровід скрипки. Також відвідувачів залучили до інтерактиву – їх навчали танців XVII століття.
Глядачі стали співучасниками перформансу і змогли відчути атмосферу бароко.
Попри понад 400 років між сучасниками і героями поеми, теми любові, стійкості та віри у перемогу залишилися близькими і зрозумілими.
