Знана дослідниця гастрономічної культури українців, співзасновниця проєкту їzakultura Олена Брайченко висловила пропозицію творення Пирога Незалежності
Так у 2024 році народилась нова соціальна ініціатива – «Пиріг Незалежності». Головна ідея цієї ініціативи – подарувати українцям нову гастрономічну традицію до головного свята країни і перетворити пиріг у впізнаваний символ Незалежності.
Кожне свято в українців має свій смак, який виражається через обрядові і святкові страви, які традиційно готуються до певного дня: наш Великдень пахне паскою і крашанкою; Сорок святих – «пташечками»; Середопістя – «хрестами», Благовіщення – пиріжками з «секретом», «бусловою лапою», Маковія – «шуликами» і так далі. Суть ініціативи полягає в тому, щоб створити «смак Незалежності», але не єдиний, а «свій».
Чому саме пиріг був запропонований символом головного свята нашої країни? Мабуть, тому, що ми – хліборобський народ і вироби з тіста дуже характерні для української гастрокультури. З поміж величезного їх різноманіття усі регіони України об’єдують саме пироги, виготовлені за різними рецептами,
з різними начинками, декором та ін.
У численних публікаціях та інтерв’ю Олена Брайченко неодноразово наголошувала, що «смак Незалежності» у кожного має бути свій і виражатись у смаках дитинства, смаках родини, громади, регіону тощо. Тож «Пиріг Незалежності» повинен мати не тільки рецепт, а й свою історію, певні аспекти приготування, декорування, споживання, які є в родині чи громаді.
«Пиріг Незалежності» має увібрати смаки усіх регіонів Україні, улюблені начинки з локальних продуктів. Для Волині, наприклад, такими можуть бути чорниці і лохини (Полісся), вишні (південні регіони), груші, яблука, мак, квасоля, картопля, гриби тощо. Особливий смак виходить від поєднання цих продуктів: чорниць і квасолі, маку і квасолі, сушки (груш і яблук) з сухими чорницями чи маком.
Тож «Пиріг Незалежності» у кожного буде свій і це буде частина української ідентичності, в якій – наші традиції, наша пам’ять і майбутнє. Традиції об’єднують людей і передають наступним поколінням те, що справді має значення. І це не тільки визначні історичні події, а й щоденні практики, які роблять наш єдиними.
Щоб зініціювати українців випікати пиріг у День Незалежності, був запропонований конкурс «Мій пиріг Незалежності», який не тільки про рецепти, а про історії, пов’язані з пирогом.
Однією з переможниць першого Національного конкурсу рецептів «Мій пиріг Незалежності», проведеного 2025 року, стала професорка факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки Оксана Ярош, яка дляначинки обрала яблука сорту «Слава переможцю».
Національний конкурс «Мій пиріг Незалежності» 2026 року має 5 номінацій: пиріг від сил оборони, пиріг від молоді, пиріг від спільноти, пиріг від жінок-підприємиць і просто «мій пиріг».
Колектив Музею історії сільського господарства Волині — скансену (Рокині) долучився до Національної акції «Пиріг Незалежності» і спік свій пиріг, який назвали «Пиріг з печі для військових».
Пиріг з печі тому, що його випікали у традиційній печі в хаті із села Теклине Камінь-Каширського району. Чому пиріг для військових? Тому що завдяки їм сьогодні можлива реалізація такої ініціативи. Тож співробітники Музею вирішили передати пиріг військовим,
які лікуються в одному з медзакладів області. Щоб пиріг зручніше було ділити між воїнами, зробили 50 окремих пиріжків з різними начинками, уклавши їх у дека.
Щоб спекти пиріг, обрали родинний рецепт Ольги Залецької
- 200 г дріжджів;
- 800 мл теплого молока;
- 0,5 кг цукру;
- 25 г ванільного цукру;
- 300 мл олії;
- щіпка солі.
До опари додали цукор, ванільний цукор, сіль, тепле молоко. Коли опара підійшла, замісили тісто і поставили підходити.
Наступний етап – вироблення пиріжків різної форми з різними начинками. Готові пиріжки залишили підходити. Зверху змастили збитим яйцем – і в піч. Випікали до готовності (25-30 хвилин). Тут особливо став у нагоді досвід Ольги Стернічук.
Готові пиріжки дістали з печі, злегка сприснули їх водичкою – «вмили».
До приготування пирога долучилися: охоронець Петро Михайловський і техпрацівниця Яна Ліпатова які забезпечили матеріалом для розпалювання печі і дровами; бухгалтер Ольга Стернічук яка володіє усіма тонкощами випалювання особливої печі, у якій немає люхти і температура регулюються виключно заслонкою; екологиня (музей розміщений на території парку національно значення «Байрак») Ольга Залецька, у якої взаємна любов з тістом – пані Ольга відчуває тісто, а тісто – її руки; інші роботи виконували очільниця музейних фондів Ірина Васюхник методистка Ірина Кіричук загальне керівництво і транспорт — директор Роман Ковальчук
Пиріг передали в медустанову, де лікуються наші воїни, щоб вони відчули тепло традиційної української печі, тепло рук, які творили пиріг.
Читайте також:
- Лучанка виборола гран-прі у конкурсі «Пиріг Незалежності». РЕЦЕПТ
