У Луцьку презентували напрацювання нового Цивільного кодексу України. Під час зустрічі учасники обговорили окремі положення документа та поставили питання Голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку.
Захід відбувся 29 вересня у головному корпусі Волинського національного університету імені Лесі Українки в межах всеукраїнського туру «Парламентський діалог». Про це повідомляє кореспондентка Район.Луцьк.
Зустріч розпочалася хвилиною мовчання та виконанням Державного Гімну України.
Руслан Стефанчук розповів, що до роботи у Верховній Раді 25 років викладав цивільне право в університеті. За його словами, мета зустрічі – провести відкритий діалог та почути думки студентів, викладачів і правників.
«Саме тому я сьогодні в Луцьку, щоб побудувати цей чесний діалог з кожним з вас, який би міг налагодити ту довіру, яка повинна бути між українським народом і владою», – зазначив Голова Верховної Ради.
Руслан Стефанчук під час зустрічі у Волинському національному університеті імені Лесі УкраїнкиВін також зауважив, що під час попередніх зустрічей у межах туру спілкування часто відбувалося в укриттях.
У Луцьку ж презентацію вдалося провести в університетській аудиторії.
Стефанчук пояснив, що чинний Цивільний кодекс ухвалили у 2003 році, а відтоді суспільство та правові відносини змінилися. Повномасштабна війна поставила перед законодавством нові виклики.
«Цивільний кодекс за своїм змістом і призначенням – єдиний законодавчий акт, який зустрічає вас при народженні, проводить усе життя і потім ще шість місяців після смерті», – сказав він.
За словами Голови Верховної Ради, новий документ має враховувати сучасні реалії та правила життя України після війни. Проєкт нової редакції Цивільного кодексу має номер 15150.
Під час дискусії до Стефанчука звернувся доцент кафедри цивільно-правових дисциплін ВНУ імені Лесі Українки Денис Спєсівцев Він розповів про роботу волинського цивілістичного осередку над окремими положеннями проєкту та висловив готовність продовжувати долучатися до його опрацювання.
Спєсівцев Денис, доцент кафедри Цивільно-правових дисциплін Волинського національного університету імені Лесі УкраїнкиДиректорка Молодіжного центру ЛНТУ Анна Климовець поцікавилася,
які зміни у новому Цивільному кодексі стосуватимуться молоді.
Стефанчук пояснив, що документ має створювати можливості для молодих людей, зокрема у підприємницькій діяльності та використанні результатів інтелектуальної праці.
«Він дає можливість займатися підприємницькою діяльністю, дає можливість інтелектуалізувати і комерціалізувати результати своєї інтелектуальної діяльності», – розповів Голова Верховної Ради України.
Директорка Молодіжного центру при ЛНТУ Анна Климовець задала питанняТакож адвокат Вадим Матвіїв поставив питання щодо електронних договорів та захисту слабшої сторони у договірних відносинах. Стефанчук пояснив, що підтвердження правочину може існувати не лише у паперовій, а й в електронній формі.
«У вас є підтвердження в будь-якій формі. І мені здається, що це, можливо, речі, які перетинаються, але точно вони не взаємозалежні», – відповів він.
Луцький адвокат Вадим Матвіїв під час зустрічі у ВНУ імені Лесі УкраїнкиОкремо студент юридичного факультету ВНУ імені Лесі Українки Богдан Рєзніков запитав про прогнозовані результати реалізації нового документа та послався на вимоги Закону України «Про правотворчу діяльність».
Руслан Стефанчук зазначив, що під час підготовки проєкту проводили прогностичну аналітику, зокрема оцінювали економічні наслідки його впровадження та вплив на бізнес.
«Це перший законодавчий акт, який ми провели по повній процедурі, яка прописана в законі про правотворчу діяльність. Ви почали з концепції, ви почали з напрацювання. Зараз ми проводимо громадське обговорення», – сказав він.
За словами Стефанчука, передбачено, що новий Цивільний кодекс набуватиме чинності через рік після завершення правового режиму воєнного стану. Такий період, за його словами, має дати змогу підготуватися до роботи за новими правилами.
