У День захисників і захисниць України та на свято Покрови Пресвятої Богородиці у Шацьку відбулися заходи на підтримку військовослужбовців, які виборюють незалежність України, а також тих, хто перебуває в полоні чи вважається зниклим безвісти.
День розпочався на Алеї пам’яті Героїв, де під тишею осіннього ранку лунала спільна молитва за тих, хто віддав найдорожче – своє життя – за Україну. Молитву за загиблих захисників звершив настоятель Свято-Михайлівського храму Шацька отець Роман Скірак, повідомилиу селищній раді.
Серед тиші Алеї, біля портретів полеглих Героїв, присутні особливо гостро відчували просту й водночас страшну правду: наша можливість жити своїм життям, зустрічати світанки й обіймати дітей оплачена чиєюсь мужністю, чиїмось болем та непоправною втратою.
Зустріч у коледжі та слова вдячностіПродовження заходів відбулося у стінах Шацького лісового фахового коледжу, де зібралися захисники України та родини воїнів.
Секретар Шацької селищної ради Богдан Тимошук щиро привітав присутніх із державним та духовним святами, висловивши глибоку вдячність усім,
завдяки кому Україна тримається в час жорстокої війни. До привітань також долучився голова ГО «Спілка учасників бойових дій Шацької громади» Роман Редько
Особливою частиною зустрічі стала концертна програма. Для захисників та родин військових співали талановиті артисти громади. У кожній пісні цього дня звучала не просто мелодія, а безмежна вдячність, надія та щира молитва за тих, хто зараз далеко від дому.
«Наше тихе “ми пам’ятаємо”»Зворушливим і водночас болючим моментом стало вручення подарунків – кошиків із медом – матерям полеглих, зниклих безвісти та полонених захисників.
Звісно, жоден подарунок не здатен втамувати материнський біль, повернути сина чи замінити ту людину, на яку щодня чекають удома. Проте це – прояв нашої спільної шани, підтримки та небайдужості.
Поки ми працюємо, навчаємося та живемо – хтось стоїть на передовій. А когось із наших Героїв уже немає поруч. Є лише світла пам’ять, фотографія, ім’я на Алеї та рідні, які продовжують чекати…
Громада вкотре нагадує: важливо пам’ятати тих, хто віддав життя за Україна; не переставати чекати тих, хто зник безвісти; не забувати про тих, хто перебуває в полоні, та щодня дякувати тим, хто продовжує боронити нашу землю на передовій.
