Він мріяв про щасливе життя з дружиною та маленькою донечкою у власному будинку, який родина зводила роками. Та оселитися в омріяній оселі так і не судилося. Життя 39-річного нацгвардійцяСергія Клапінського із села Деревок на Волині трагічно обірвалося після дорожньо-транспортної пригоди, в яку він потрапив під час відпустки. Захисник залишив по собі не лише недобудовані плани на майбутнє, а й добрі справи та світлу пам’ять у серцях тих, хто його знав.
Спогадами про Героя поділилося видання «Нове життя» - новини Любешівщини.
Сергій народився і виріс у селі Зарудчі в багатодітній сім’ї. Після школи вступив до любешівського училища. Саме там його доля звела з Альоною із Деревка, тож сім’я стала жити в цьому селі, якого Сергія прийняли як свого. Тут він знайшов друзів, тут його знали як доброго господаря і людину, яка ніколи не відмовить у допомозі. У нього були золоті руки. У багатьох домівках Деревка залишилися сліди його праці: зроблені ремонти, допомога в господарстві, добрі справи.
Разом із Альоною вони багато працювали. Їздили на заробітки за кордон, відкладали кошти,
будували плани. Бо ж так мріяли втілити в життя свою мету – створити власний затишний куточок для сім’ї, для своєї такої бажаної донечки Адріанки. І мрія стала реальністю – на вулиці Деревка виріс просторий новий будинок, у який ось-ось мала переїхати молода сім’я.
Та життя розпорядилося інакше. Рік тому Сергія Клапінського мобілізували. Він проходив службу у Національній гвардії України. Через стан здоров’я служив у тиловому підрозділі на Рівненщині. Якраз під час перебування у відпустці, Сергій Васильович потрапив у дорожньо-транспортній пригоді. Лікарі боролися до останнього. Але травми виявилися несумісними з життям. 26 липня серце Сергія Клапінського зупинилося.
Поховали воїна в Деревку.
Вічна пам’ять і слава захиснику України.
Читайте також:
- Служив на найважчих напрямках фронту:рідним захисника з Волині вручили його посмертну нагороду
- Повернувшись до побратимів із відпустки, загинув у бою: історія захисника з Волині
- Два дні копав руками і кликав «Сало! Цибуля!»:історія прикордонника з Волині, який вижив під завалом
