Назва луцького бренду військового спорядження TETRAPOD пов’язана з Маріуполем Тетраподи стали одним із символів оборони міста, яке чинило запеклий спротив російським військам, а згодом опинилося в окупації. Оксана Макарова виїхала з Маріуполя у березні 2022 року, залишивши звичне життя, власну справу та дім.
На Волині вона починала спочатку. З маленькою дитиною на руках шукала роботу, намагалася облаштуватися в новому місті й чекала чоловіка, який із 2014 року захищає Україну. Зрештою вона відкрила власну справу. Спочатку планувала відновити те, чим займалася в Маріуполі, – художню та швейну майстерні. Проте з часом головним напрямом стало виробництво військового спорядження.
Тепер до луцької майстерні приїжджають із конкретними запитами на розробку виробів, а команда працює як з українськими замовниками, так і з іноземними партнерами.
Про вимушений переїзд, перші кроки у підприємництві, зміну напрямку роботи та справу, яка стала важливою для українських військових, Оксана Макарова розповіла у програмі «Вечірній район».
Власна справа у новому містіУ березні 2022 року Оксана Макарова виїхала з Маріуполя до Луцька.
Після пережитого потрібно було не лише адаптуватися до нового місця, а й вирішити практичні питання: де жити, як заробляти та як облаштувати побут із маленькою дитиною.
На той момент синові Оксани було лише півтора року. Знайти роботу з графіком, який дозволяв би доглядати за дитиною, було непросто. До того ж запропонована зарплата не завжди відповідала витратам на життя.
«Коли ти опиняєшся в іншому місті, після того, як виїжджаєш з окупації, кожна людина вирішує, що робити далі. Я тоді була з маленькою дитиною, йому було півтора року. Мені думати про роботу, робочий день із восьмої до шостої було складно, але я її шукала», – розповіла Оксана.
Витрати на оренду житла та інші потреби змушували шукати можливість заробляти самостійно. Водночас переїжджати з маленькою дитиною до іншого міста жінка не планувала. Вона вирішила залишитися на Волині й чекати тут чоловіка з війни.
Досвід підприємництва в Оксани вже був: у Маріуполі вона мала власну справу. Тому поступово думка про пошук найманої роботи поступилася іншому рішенню – відновити бізнес.
Наважилася вона на це не відразу.
Після переїзду минуло близько пів року. Коли у вересні дитина пішла до дитячого садка, Оксана змогла приділяти більше часу роботі. У жовтні 2022 року відкрила власну справу, а вже 1 листопада найняла першу працівницю.
Так почалося нове підприємництво – цього разу в місті, де доводилося заново вибудовувати і професійні зв’язки, і повсякденне життя.
Потрібно було визначатисяПочатковий задум Оксани був іншим, ніж той бізнес, який вона розвиває тепер. У Маріуполі жінка мала художню майстерню та швейний напрям. Переїхавши до Луцька, вона хотіла відновити обидва.
Для старту вона скористалася грантовою підтримкою. За словами підприємиці, отриманих коштів вистачило, щоб започаткувати роботу в новому місті.
«Я хотіла відновити свою художню майстерню, яка в мене була в Маріуполі, і швейну майстерню. Я думала: чоловік повернеться з війни, війна скоро закінчиться, а він буде шити, як і раніше, вироби зі шкіри, я буду мати художню майстерню – і так ми будемо облаштовуватися тут, у новому для себе місті», – пригадує Оксана.
Вона запустила два напрями, однак невдовзі стало зрозуміло,
що поєднувати їх складно. Довелося визначати пріоритети й вирішувати, на чому зосередити зусилля.
Поступово основним напрямом стало військове спорядження. Це була зміна самої логіки роботи: команда почала шити готові вироби та розробляти власні рішення під потреби військових.
«Я запустила два напрямки, але згодом зрозуміла, що не встигаю робити і те, і те. Тому, звісно, віддала пріоритет тому, що стало важливішим. Ми стали шити військове спорядження. Ми почали його розробляти, створювати, придумувати», – розповіла підприємиця.
Розробки під конкретні потреби військовихОдним із напрямів роботи TETRAPOD стали вироби для транспортування та використання військового обладнання. Команда почала отримувати запити, для виконання яких потрібно було враховувати особливості конкретної техніки.
Зокрема, у майстерні почали працювати над дроноторбами. Щоб розробити потрібний виріб, недостатньо було просто взяти тканину й пошити сумку за приблизними розмірами. Потрібно було вивчати обладнання, під яке її виготовляли, проводити заміри та продумувати конструкцію.
Оксана пригадує,
що на певному етапі до майстерні вже приїжджали замовники з конкретними запитами. Команда бралася за розробки, яких тоді ще не було на ринку в потрібному замовникам вигляді.
«Ми дуже швидко вийшли на такий рівень, коли до нас уже почали приїжджати із запитами. Ми заміряли цю зброю, ці дрони, робили для них дроноторби, яких тоді ще на ринку не було», – каже Оксана.
Робота над такими виробами поступово сформувала спеціалізацію підприємства. TETRAPOD почав розвиватися не лише як швейне виробництво, а і як команда, що може створювати спорядження під конкретні завдання.
Тепер до Луцька приїжджають замовники з різних міст України та з-за кордону. Для підприємства це можливість розвивати партнерства й працювати над новими виробами, а для замовників – отримувати рішення, розроблені відповідно до їхніх потреб.
«Зараз ми працюємо як TETRAPOD, працюємо і на закордонний, і на місцевий ринок. Зустрічаємо тут гостей із Німеччини, із Києва, і всі приїжджають до нас за конкретною розробкою», – розповіла засновниця.
На розробку потрібні час і ресурси. Проте Оксана вважає, що сам факт,
що люди готові приїжджати до Луцька за певним виробом, свідчить про затребуваність роботи команди.
«Це займає час, але, думаю, якщо вони їдуть, то значить є за чим», – підсумувала вона.
Дефіцит спорядження і перші замовленняУ 2022 році військове спорядження було в дефіциті. Забезпечити всім необхідним велику армію було непросто, централізовані закупівлі не могли миттєво закрити всі потреби. Військовим допомагали волонтери, рідні та знайомі шукали одяг і спорядження самостійно.
Оксана Макарова добре пам’ятає цей період. Їй самій було складно знайти необхідні речі для чоловіка, який служив у війську. Тому, коли вона започаткувала власне виробництво, потребу в таких виробах розуміла не лише як підприємиця.
«У 2022 році був дефіцит. Мені для чоловіка було складно щось знайти, купити й відправити. Щось возили волонтери, десь можна було щось знайти, але таких централізованих закупівель тоді ще не вистачало, щоб одягнути й забезпечити таку велику армію», – розповідає Оксана.
Потреба у військовому спорядженні допомогла невеликій луцькій майстерні швидко отримати замовлення.
Проте ситуація на ринку змінювалася. Протягом наступних місяців в Україні почали працювати нові виробники, які також взялися забезпечувати військо необхідними речами.
За словами Оксани, приблизно через пів року – рік після початку повномасштабного вторгнення в Україні вже налічувалося понад сотню виробництв військового спорядження. Ринок розвивався, а підприємства в різних регіонах поступово нарощували свої можливості.
TETRAPOD на той час залишався невеликою локальною майстернею. Щоб розвиватися далі, потрібно було напрацьовувати власні рішення, підтримувати якість і формувати команду, здатну працювати стабільно.
Команда, яку об’єднує спільна справаОдним із найважливіших результатів перших років роботи Оксана вважає команду. Частина працівниць прийшла до неї ще у 2022 році й залишається на підприємстві досі.
Окрім роботи, їх об’єднує багато аспектів. Спілкування з військовими, знайомство з людьми, для яких вони шиють спорядження, допомогло побачити конкретний результат своєї праці. Серед тих, хто приїжджав до майстерні, був і чоловік Оксани – під час перерв між ротаціями.
Для працівниць це означало, що від їхньої роботи залежать зручність використання спорядження, його надійність і здатність витримувати складні умови.
«Кістяк команди сформувався ще тоді, коли з’явилася цінність того, що ми робимо, коли дівчата познайомилися з хлопцями, які приходять, коли чоловік приїжджав між ротаціями. Ми всі розуміємо значущість того, що робимо. І це нас тримає, допомагає розвиватися й працювати далі», – пояснює Оксана.
Для неї особливо важливо, що працівниці бачать сенс у своїй роботі. Йдеться не лише про заробіток, а й про розуміння того, для кого призначена продукція та в яких умовах її використовуватимуть.
«Нас тримає жага робити корисні речі й розуміння, що це важливо не тільки для нашого оточення, а й у значно більшому масштабі. Коли ми робимо вироби, які можуть працювати навіть у двадцятиградусний мороз, дівчата розуміють, наскільки це круто і що вони до цього причетні», – каже засновниця TETRAPOD.
Саме тому Оксана не поспішає змінювати місце роботи чи переносити виробництво з Луцька. За роки спільної праці команда стала для неї однією з головних опор підприємства.
«Для мене команда найважливіша. Ми працюємо як один організм. Немає такого, що я одна можу щось глобальне зробити, адже це налагоджена робота, яку ми вибудовували роками», – наголошує Оксана.
За її словами, стабільність виробництва залежить від злагодженої роботи всіх учасниць команди. Розробка нового виробу, підготовка матеріалів і виконання замовлення – це спільний процес, у якому важливі досвід, відповідальність і взаєморозуміння.
Європейські партнери луцького виробництваПоступово про продукцію TETRAPOD почали дізнаватися за межами України. Вироби потрапляють, зокрема, до Нідерландів і Польщі. Інтерес до них виявляють і виробники дронів, які бачать свою техніку в розробленому для неї спорядженні та звертаються до луцької команди з пропозиціями співпраці.
Деякі партнери зацікавлені в тому, щоб представляти продукцію TETRAPOD у своїх країнах. Однак вихід на європейський ринок потребує не лише якісного виробу та зацікавленого покупця.
Потрібно враховувати вимоги до продукції, її складників і документального оформлення. У цьому підприємству допомагають місцева влада,
торгово-промислова палата та установи, які працюють із питаннями експорту.
«Це теж дуже складний шлях. Нам назустріч ідуть місцева влада, торгово-промислова палата й органи, які займаються експортом. Вони допомагають усе правильно оформити, тому що вимоги ЄС до текстильних виробів дуже високі», – розповідає Оксана.
Окрема увага – матеріалам. Для виробництва важливі характеристики всіх складників: від резинок до фурнітури. Це впливає на якість готового виробу та можливість відповідати вимогам іноземних партнерів.
За словами Оксани, команда від початку уважно ставилася до вибору матеріалів і не використовувала дешевих китайських складників. Тепер такий підхід допомагає під час роботи з європейськими замовниками, для яких важливе походження й відповідність вимогам усіх компонентів виробу.
Для TETRAPOD вихід на закордонні ринки – це можливість збільшити кількість замовлень та одночасно додаткова відповідальність, адже виробництво має забезпечувати стабільну якість, дотримуватися вимог до продукції та організовувати роботу так, щоб виконувати взяті на себе зобов’язання.
Запаси матеріалів і робота під час війниВиробництво військового спорядження в Україні залежить не тільки від кількості замовлень і роботи команди. Війна створює проблеми з логістикою, постачанням і термінами доставки. Навіть звичайна блискавка або інший елемент фурнітури можуть стати причиною затримки, якщо їх немає в потрібний момент.
За кілька років роботи команда TETRAPOD навчилася враховувати такі ризики заздалегідь. Підприємство формує запаси тканин і фурнітури, стежить за їх наявністю та зберігає матеріали на місці.
«Ми вже не першу зиму стикаємося з тим, що склад може не так швидко все доставити. Звісно, у нас є свої запаси фурнітури, ми за цим стежимо. Маємо запаси й склади тут, на місці», – пояснює Оксана.
Виробництво не може працювати за принципом, коли матеріали купують лише під одне невелике замовлення. Щоб працівниці могли виконувати роботу без постійних пауз, необхідні достатні запаси всього, що використовують у пошитті.
«Це не так, що ми купуємо один рулон якоїсь тканини й із неї шиємо. У нас є запаси, на які ми розраховуємо», – каже підприємиця.
Команда планує замовлення та завчасно готує необхідні матеріали. Такий підхід потребує місця для зберігання, коштів, постійного контролю залишків і ретельної організації процесів.
«Ти не можеш сьогодні замовити, а завтра вже отримати якусь собачку чи блискавку, якої тобі не вистачає. Тому все це треба мати у своїх запасах, щоб матеріали постійно були доступні дівчатам», – пояснює Оксана.
Для невеликого виробництва це означає, що частину ресурсів доводиться вкладати наперед, ще до того, як готову продукцію продадуть і підприємство отримає за неї кошти. Проте без таких запасів стабільно виконувати замовлення в умовах воєнного часу було б значно складніше.
Ще один спосіб зменшити ризики – розподіляти запаси між різними приміщеннями. Оксана розповідає, що команда намагається зберігати матеріали щонайменше у двох місцях. Це не усуває всіх можливих загроз, але допомагає не зосереджувати все необхідне для роботи в одній локації.
Так за роки роботи TETRAPOD виробив власний підхід до організації виробництва: планувати наперед, підтримувати необхідні запаси та розраховувати не лише на те,
що матеріали вдасться швидко замовити й отримати.
Чоловік Оксани – перший інспектор спорядженняЧоловік Оксани Макарової – військовий, який захищає Україну з 2014 року. Саме його досвід став одним із чинників, що визначили напрям розвитку підприємства. Спочатку це була майстерня чоловіка, а згодом його знання й практичні рекомендації стали важливою частиною роботи над військовим спорядженням.
Перед тим як представити новий виріб широкому колу замовників, команда радиться з ним. Але на цьому перевірка не закінчується: спорядження передають військовим, які використовують його в реальних умовах, а потім повертаються зі своїми зауваженнями та пропозиціями.
У TETRAPOD співпрацюють із підрозділами, які самі звертаються зі своїми потребами. Команда розробляє потрібний виріб, військові тестують його, а після практичного використання разом визначають, що варто вдосконалити.
«Чоловік усім цим керує, він дає нам рекомендації перед тим, як щось випускати на ринок. Ми віддаємо вироби хлопцям, вони тестують, поправляють. Є підрозділи, з якими ми дружимо: вони приходять і кажуть,
що їм потрібно. Ми це створюємо, вони забирають, користуються, повертаються. Ми дивимося, як воно відпрацювало, де можна краще, що треба змінити, і тільки тоді даємо виріб на загал», – пояснює Оксана.
Такий підхід допомагає уникнути ситуації, коли виробник створює спорядження, орієнтуючись лише на власне уявлення про потреби військових. Навіть добре продуманий на папері виріб може потребувати змін після практичного використання. Тому зворотний зв’язок від тих, хто безпосередньо користується спорядженням, є частиною виробничого процесу.
Для Оксани це питання не лише професійної якості, а й особистого досвіду. Вона знає, що означає шукати необхідне для чоловіка на фронті, а тепер разом із командою створює вироби, якими користуються українські військові.
«Це не вигадана історія і не просто ідея: Давайте будемо шити, це актуально, ми почнемо. Якщо ти вигадав щось із голови й хочеш ткнути пальцем у небо, навряд чи це спрацює. Якщо це твоя улюблена справа, якщо вона тебе торкається і для тебе важлива, ти будеш у ній розвиватися», – вважає підприємиця.
На її думку,
саме поєднання особистої зацікавленості, практичного досвіду й готовності постійно вдосконалювати продукцію дає змогу рухатися вперед. Так TETRAPOD поступово розвиває виробництво та партнерства за кордоном.
Чому статус малого бізнесу не означає простотиЗа кілька років роботи TETRAPOD виріс із невеликої майстерні до підприємства, яке працює з найманими працівницями, має виробничі приміщення та співпрацює з українськими й іноземними партнерами. Разом із розвитком зростає й кількість адміністративних завдань.
Бухгалтерія, податкова звітність, оформлення документів, логістика та експорт потребують окремих знань і часу. Частину цих процесів Оксана вже не веде самостійно: підприємство користується послугами консалтингової команди.
Оксана має бухгалтерську освіту й може самостійно звітувати за діяльність фізичної особи – підприємця. Однак робота підприємства, яке є платником податку на додану вартість і має найманих працівників, значно складніша.
«Звісно, у нас є консалтинг, який нас веде, тому що ми платники ПДВ. Реєстрація всіх цих видаткових накладних – дуже важливий процес,
у якому не можна помилятися. Я маю бухгалтерську освіту, можу подавати звіти за ФОП, але тут усе вже не так просто», – розповідає Оксана.
Підприємиця звертає увагу на те, що відкрити власну справу й розвивати повноцінне виробництво – різні за складністю завдання. У другому випадку потрібно не лише знайти клієнтів і виготовити продукцію, а й правильно оформлювати операції, вести документацію, сплачувати податки та виконувати всі вимоги, які стосуються роботи підприємства.
За словами Оксани, TETRAPOD орендує приміщення у державного майна, має обладнання та найманих працівниць, закуповує матеріали й сплачує податки. Водночас із першого дня роботи підприємство стикається з блокуванням податкових накладних.
«Ми все зробили правильно. У нас є приміщення в оренді, є наймані люди. Ми платимо податки, усе закуповуємо. Але наші податкові накладні заблоковані з першого дня роботи. Тобто ми доводимо податковій, що справді існуємо, що працюємо, що в нас є обладнання і все є на балансі», – каже підприємиця.
Для виробництва це означає додаткову адміністративну роботу: потрібно підтверджувати реальність господарської діяльності й документально обґрунтовувати операції.
Відповідно, розвиток підприємства залежить не тільки від того, наскільки добре команда шиє спорядження та знаходить замовників, а й від того, скільки часу й ресурсів доводиться витрачати на супровід бізнесу.
Оксана не приховує, що це складна система, у якій підприємцю потрібно розбиратися в багатьох процесах одночасно. І що масштабування – це більше відповідальності, витрат та організаційних викликів.
TETRAPOD – назва, у якій залишився МаріупольХоча Луцьк став для Оксани Макарової місцем, де вона відновила професійне життя й створила нове виробництво, зв’язок із Маріуполем залишається важливою частиною її історії. Це місто присутнє і в назві бренду.
Оксана розповідає, що альтернативних варіантів назви фактично не було. У травні 2022 року, коли чоловік приїхав із війни між ротаціями, вони обговорювали майбутню швейну майстерню. Тоді він написав на аркуші слово TETRAPOD і сказав, що так називатиметься їхня справа.
«Я подивилася й одразу зрозуміла, що це буде TETRAPOD. Ми відразу подали документи на торгівельну марку. Зареєстрували її ще у 2022 році. Це довгий процес,
який зайняв рік або й більше, але принаймні ми маємо власну торгівельну марку. Під нею починали працювати й продовжуємо», – розповідає Оксана.
Для людей, які не жили в Маріуполі, тетрапод може бути просто назвою або незвичним словом. Для маріупольців це конкретний образ, пов’язаний з обороною рідного міста.
Бетонні протитанкові загородження були частиною оборонних рубежів Маріуполя. Їх встановлювали в місті та навколо нього, зокрема на напрямках, звідки могла наступати російська армія. Вони стали одним з упізнаваних символів спротиву міста.
Для Оксани та її чоловіка ця назва має значення, яке не потрібно додатково пояснювати. Вона нагадує про місто, звідки вони родом, і водночас передає характеристики, важливі для продукції, яку виготовляє підприємство.
«Для нас TETRAPOD – це щось велике, надійне, потужне. І це про наше місто. Тетраподи мають для нас велике значення. Вони були і в центрі міста, і стояли на захисті по колу міста, і на морі», – каже засновниця бренду.
Вона згадує, що цей образ зберігається і в книжках про Маріуполь. Для тих, хто знає історію міста,
він не потребує додаткових пояснень.
Оксана не переймалася тим, як назву сприйматимуть люди, які не мають такого досвіду. Для родини вона насамперед символізує захист і стійкість – якості, які безпосередньо пов’язані з призначенням військового спорядження.
«Це наш бренд. Він для нас значущий. Він надійний, він захищає, біля нього не страшно. І це саме те, що потрібно військовому спорядженню», – пояснює Оксана.
Так назва, запропонована чоловіком ще на початку їхнього нового життя після переїзду, залишилася з підприємством. Вона поєднала дві частини історії родини: Маріуполь, який довелося залишити, і Луцьк, де вдалося створити нову справу.
Не просто пошити й продатиНа запитання, що сьогодні означає для неї власне виробництво – фінансову незалежність, можливість контролювати своє життя чи спосіб бути корисною країні, – Оксана відповідає без вагань: насамперед ідеться про користь.
Вона не заперечує економічного боку підприємництва. Виробництво має заробляти, утримувати команду, оплачувати оренду, закуповувати матеріали й виконувати зобов’язання перед державою. Проте сам по собі продаж готових виробів не є головною метою TETRAPOD.
Основна робота команди – розробки. Кожна з них потребує часу, матеріалів, перевірок і доопрацювань. Перша спроба не завжди виявляється вдалою, а витрачені на створення нового виробу ресурси не обов’язково відразу повертаються підприємству.
«Бути корисною – це на першому місці. Тому що тримати таке виробництво самотужки дуже складно. Кожна розробка потребує великого обсягу часу. Це не завжди перша спроба, це справді об’ємна робота», – пояснює Оксана.
За її словами, витрати на розроблення не завжди можна прямо закласти у вартість конкретного замовлення. Команда може витратити час на створення виробу, який згодом не замовлятимуть великими партіями. Водночас без таких пошуків і випробувань неможливо розвивати продукцію та відповідати на нові запити військових.
«У нас немає мети просто щось пошити й продати. Основна наша робота – це розробки», – наголошує підприємниця.
Однак бажання створювати потрібні військовим речі не скасовує економічної відповідальності. Щоб продовжувати роботу, потрібно мати змогу виплачувати зарплати, сплачувати податки, оплачувати приміщення й утримувати виробництво.
Тому для Оксани принципово важливо було від початку працювати офіційно.
Вона прагнула оформлювати працівників, закуповувати матеріали легально й сплачувати всі передбачені податки. Підприємство не мало залишатися тимчасовою майстернею, яка існує лише доти, доки є конкретне замовлення. Оксана хотіла побудувати справу, здатну працювати системно й забезпечувати зайнятість людей.
«Мені потрібно тримати весь колектив, платити всі податки, працювати у світлі, а не в тіні. Це була основна мета з першого дня нашої роботи: працювати чесно, оформлювати всіх людей і сплачувати всі податки», – каже вона.
На початку роботи Оксана отримала грант. За її словами, кошти, які вона використала для запуску справи, фактично повернулися державі через сплачені протягом року податки.
Підприємниця згадує, що іноді чує скептичні коментарі про грантові програми та можливості, які вони дають. Проте її власний досвід відрізняється від уявлення, що грант автоматично означає легкий старт або гарантований успіх.
«Я взяла грант на роботу, і я його повернула за рік податками. Коли дивлюся відео,
де кажуть, що гранти – це щось страшне, я не знаю. Я починала з однієї швейної машинки, як би це не звучало. Хтось мені не вірить», – розповідає Оксана.
Спорядження, ремонт і підгонка під потреби військовихTETRAPOD працює не лише з великими замовленнями від військових частин і благодійних фондів. До виробництва можуть звертатися й окремі військовослужбовці, яким потрібне спорядження або ремонт уже наявних речей.
За словами Оксани, підприємство співпрацює з багатьма благодійними фондами та військовими частинами, які замовляють продукцію для своїх потреб. Обсяги роботи зросли: тепер ідеться, зокрема, про партії по 50 або 100 рюкзаків чи сумок для одного підрозділу.
Водночас зберігається можливість придбати вироби в роздріб. У TETRAPOD є шоурум, куди можуть прийти військові й підібрати спорядження під власні потреби.
Окремий напрям – індивідуальна підгонка та переробка. Наприклад, військовослужбовці можуть отримати в частині плитоноску, яка потребує доопрацювання. У майстерні допомагають адаптувати її під конкретну людину, зокрема переробляють камербанди. Так само можна скоригувати розмір одягу або відремонтувати спорядження,
яке пошкодилося під час використання.
«У нас є ательє, можна підігнати під себе плитоноску. Форма, яка на вас завелика, може стати зручною. Ми вже стали таким універсальним місцем для військової людини, де можна відремонтувати те, що десь погоріло, поламалося чи пошкодилося», – розповідає Оксана.
Запит на ремонт постійний, тому пів року тому підприємство виділило для цього окреме ательє. Раніше такі завдання виконували ті самі працівниці, які шили великі партії продукції. Проте дрібні ремонти складно поєднувати з гуртовими замовленнями: вони потребують окремої уваги й можуть відволікати команду від основного виробничого процесу.
Тепер військові можуть окремо звернутися по ремонт, придбати необхідні речі або замовити індивідуальне доопрацювання. Для підприємства це ще один напрям роботи, який виріс із практичних потреб тих, хто користується його продукцією.
Оксана наголошує, що намагається встановлювати адекватні ціни, співмірні з виробом і роботою, яку потрібно виконати. За її словами, головна мета – не отримати максимальний прибуток, а підтримувати виробництво й мати змогу продовжувати роботу.
