Так питав мене дід, так питає мене батько: «Ну, розкажи, дитино, у двох словах, як ти прожила сей день?»Волинянка і Майдан: у двох словах про день прожитий якби сьогодні,;13 лютого 2014 року, вони поставили мені це запитання, я відповіла би: «Ходила в Бібліотеку Майдану на зустріч із львівським художником, реставратором, іконописцем Левком Скопом, який презентував книгу, над якою працював 25 (!) літ, що називається «Техніка та технологія українського церковного малярства у Галичині XV–XVIII століття». Почула багато цікавого про технологічні особливості давнього українського малярства, про те, як не виходить поки в нас, українців, цінувати й зберігає своє, а саме наші ікони, за словами пана Лева, зберігають чудотворні властивості зокрема й у закордонних храмах.– Їх треба повернути, адже це пам’ятки національного мистецтва, – переконаний пан Левко. – За роки незалежності України пам’яток культури було знищено більше, ніж за останні триста років! Це така помста часу. Іконопис – це творчість, але інтелектуалів і передусім віруючих. Нині в Україні дуже бракує інтелектуального рівня серед духовенства.
У нас знають все, що хочеш, але не власної культури, – додав він.– Багато хто каже, що на Майдані зібралися екстремісти, – долучився до розмови видавець і директор видавництва «КОЛО», де вийшла ця книга, Микола Походжай. – Так от більшого екстреміста, як Левко Скоп на Майдані немає. Тому що влада не має тієї зброї, яка є в Левка. Він приїхав сюди 24 листопада й відтоді з Майдану – ні ногою. Так от коли переможемо, а ми переможемо, плануємо видати книгу, яку назвемо «Щити Майдану», які Левко теж розмальовує…»Подумалося враз: Левко Скоп не просто розмальовує щити, він і сам є своєрідним майданівським «щитом». Світло й позитив, яке він дарує людям, надихає і підносить. Свобода, якою наділений, чарує і захоплює. Роздуми, якими ділиться з оточуючими, вселяють надію і віру. А всі ці якості аж ніяк не відносяться до світу сил темних…Світло Майдану – у людях, яких він збирає докупи. І вже не секрет, що більшість із цих «екстремістів», як зауважила моя добра знайома, з вищими освітами… Правда й розум мусить взяти гору в цій нашій затятій боротьбі. Бо хто хоче жити в темряві і неуцтві? Мало хто… Ой, мало-мало хто».
Жанна Куява, Київ.27 січня28 січня29 січня;30 січня;;;3-4 лютого5 лютого;6 лютого10 лютог;
