Давно Україною ширяться різноманітні чутки про наших доблесних правоохоронців. І корупцію їм шиють, і те, що замість того, аби ловити – відпускають, «кришують» нелегальні бізнеси та торгівлю забороненими товарами. Але і там є порядні люди, щоправда, не надовго. Здебільшого вони самі йдуть у відставку, як кажуть, «за власним бажанням». Але і за короткий період служби кожен починає розуміти: «або ти з системою і в системі» або ти проти, а відповідно – її ворог. Дехто, зціпивши зуби, дослуговує тих декілька років, аби приносити до дому трохи більшу пенсію.
Більшості з них, «чесним ментам» й досі «за державу образливо», тому і зрідка розповідають про подвиги своїх давніх колег по каральному цеху.
Цього разу наш інформатор, назвімо його «Агент», привідкрив завісу над чутками про те, що правоохоронці «кришують» гральний бізнес.
- Про це говорилося давно, але кінці йдуть до Києва, тому ніяких доказів знайти не можливо.
- Про який саме правоохоронний орган йдеться?
- Прокуратура.
- Екс-прокурор?
- Ні. Це, або хтось із його заступників, або з міської прокуратури. Але ще раз говорю,
що усі кінці ведуть до Києва.
- А хоч якісь докази?
- Тільки здогадки. Був цікавий випадок. Пам’ятаєте, три роки тому у Луцьку на 33-му згоріло «Альфа-казино»? Тоді прокуратура власника декілька разів «попереджувала». А там нічого забороненого не було – там просто спортивний покер. Заклад достатньо мав на напоях. І люди могли виграти невеликі, але гроші. І так само програти малі гроші. Але… сюди потягнулися гравці з гральних автоматів. А це – конкуренція. А так – два попередження і «пустили півня».
- А що зараз?
- Зараз теж ні до чого не докопаєшся. Простий комп’ютерний клуб (їх декілька по Луцьку). Там можна на спеціальному терміналі поповнити спеціальний фонд, лише для гри. Це не «веб-мані» чи інші платіжні системи. І поповнив – і грай, хоч тут – хоч вдома. І знімати теж тут. Усе, як годиться за зачиненими дверима, без вікон. Тобто, юридично… нічого не вдієш.
Знаю декілька хлопців, які полюбляли гральні автомати колись. З етичних міркувань теж не називатиму їх. Усі троє були одностайними: цим заробити не можна, а чим дальше – тим все гірше.
«У нас і так ніколи не був Лас-Вегас,
де офіційно усі автомати мають певний так званий «відсоток виграшу». Здається 7%. У нас 3% по деяким закладам було, а так в більшості – ще менше. Це вигідний бізнес. Як кажуть – безпрограшний».
«В автомата не можливо виграти, це не людина, немає емоцій. Це не те. Зараз можна зайти заплатити. Тобі нарахують електронні гроші і грай на них. Я рідко бачив, щоб знімали великі суми, як колись»
«Ще пару років назад «щасливчик», який зірвав куш на автоматах чи рулетці, навіть брав таксі, щоб не дай Бог… А зараз і грати нема де. А на комп’ютері я і вдома можу електронні гроші програвати».
Для тих, хто ще хоче пограти із Фортуною та збагатити чийсь гаманець, гральні заклади знайти у Луцьку просто. Особливо тим, хто колись вже мав гральну хворобу. Вони не змінили прописки, хіба що вивіски нема. А так – ті ж пофарбовані чи заклеєні оракалом вікна.
