Голоби розташувалися в середній частині сучасної Волинської області. Нині в містечку проживає трохи більш як чотири тисячі жителів. Воно існує вже щонайменше 500 років і спочатку було підпорядковане замку Любарта в Луцьку. Жителі мали постачати в замок дерево, а також забезпечувати перевезення. У часи Речі Посполитої містечко переходило від одного шляхтича до іншого. У 1708 році під час боїв зі шведами Голоби повністю спалили. Про це пише волинський краєзнавець Олександр Котис на Хроніках Любарта.
Проте містечко згодом відродилося. Тут збудували палац роду Вільгів герба Бонча, Георгіївську церкву і Михайлівський костел. Наприкінці XVIII століття поселення відвідав художник Казимир Войняковський, а в середині ХІХ століття – Наполеон Орда. Завдяки їхнім малюнкам збереглися вигляди Голоб тих часів. У 1830-х роках тут була астрономо-геодезична місія під керівництвом генерала Карла Фрідріха Теннера. Голоби стали одним із приблизно 250 населених пунктів, які розкинулися від гирла Дунаю до Льодовитого океану і були призначені для вимірювання дуги земного меридіана. Це називається геодезичною дугою Струве, яка сьогодні є пам’яткою ЮНЕСКО, хоча сам пункт Голоби у перелік світової спадщини не занесено.
Деяка частина давніх пам’яток збереглася у різному стані до нашого часу. Крім того, в містечку є старий парк із залишками палацу. А ще Голоби можуть похвалитися одним із найцікавіших волинських вокзалів початку ХХ століття.
