Як в будь-якому процесі, так і процесі переатестації поліції є багато питань. В мене як членкині атестаційної комісії, як в журналістки і як в пересічної громадянки, якій болить такий розпорядок справ в її країні…Але давайте будемо відвертими і не будемо розкидатися словами…
Можливість брати участь в атестаційних комісіях – це справді можливість впливати на те, хто буде у поліції Волині. Це справді можливість очистити систему. Це здатність показати, наскільки ми є відповідальними за свої слова, рішення…Але ще це реальна можливість впливати на розстановку сил в області. Це механізм, через який можна спробувати «протягнути» своїх людей. І бути спокійним за себе, свої схеми і переділи. Але наскільки це вдається у волинському середовищі?
«На комісії намагалися вплинути бандити в погонах»
Ні для кого не секрет, що на Волині відбувається боротьба між кількома кримінальними угрупованнями. І вони всілякими способами намагаються вплинути на членів комісій. Чого тільки не використовують під час своїх маніпуляцій - листи, дзвінки, погрози і побиття. А також намагаються домовитися по-різному з членами комісій.
Чи ефективні ті методи? Думаю, що зовсім не такого результату чекали замовники. Ця боротьба починається з лісів на Маневиччині, і закінчується в управлінні ГУНП у Волинській області. І поки вони намагаються впливи шукати, то на когось знаходять, а на когось – ні. Інформації без фактів і доказів. Але окрім того є достатньо матеріалів достовірних, таких, яким можна вірити. Також один з найлегших способі вивести нас з рівноваги – наклеп. Його вдало використали ті, хто не зміг «протягнути» своїх людей.
«Мент» – він і в Африці «мент»
Мене відверто дивували звернення активістів з різних районів і містечок Волині на підтримку тих чи інших правоохоронців. Таке враження, що в нас правова держава, всі виконують свої функції. А ми вирішили погратися в переатестацію. Ну то хто хотів погратися, то скажу вам, що це ігри без правил, тому краще виходити з гри якнайшвидше. І коли я читаю такі звернення, які підігрівають напругу в комісіях…та і взагалі в суспільстві, я хочу почути відповідь від активістів: хто для вас правоохоронці – «менти», які десь щось недовиконають, які іноді готові вас почути чи люди з високою кваліфікацією,
впевнені і самодостатні, які виконують покладені на них функції і служать вам. Бо складається враження , що «менти» – то окрема каста. Кормушка. В ній пригрілися всі - від найвищого рівня і до звичайного дільничного. А наші активісти не знаючи або не розуміючи, хто такий поліцейський і що він має робити, пишуть петиції….які ж псують імідж тих же активістів…Бо знову я не можу збагнути. Як активісти, які повинні контролювати і владу, і поліцію, пишуть звернення на підтримку?
«Закони, мотивація і відкритість»
Принципи, якими в роботі керуються члени атестаційних комісій, прописані в Наказі 14 65. Відверто кажучи, я здивована від знань і незнань окремих працівників поліції. Але до більшої частини з них я не хотіла б потрапити на допит, давати їм свідчення чи банально викликати їх, коли трапився якийсь форс-мажор…
Мотивація…а тут –найцікавіше. В значно частини мотивація – це послужний список. І нарешті обіцяні можливості: зарплати, квартири та інше. Бо ж, певно, не всі стільки хабарів набрали. То тепер є можливість законно отримати кошти? Мовляв, за свою тривалу службу народу України.
Навіть уявити важко, на що здатні люди заради збагачення? Але я знаю, на що. На все. І тому історія для багатьох тільки розпочинається. Я б на їх місці спробувала написати книгу, наприклад, щоб поділитися досвідом «лихих дев’яностих…» Але чому дивуватися? Вони ж такі, як і більшість українців. Затиснуті в систему, не можуть ані кроку вільно ступити, ані вдихнути-видихнути. І не знають, як вийти з цього стану. Найбільше вже після таких співбесід мені сумно за їх сім`ї. Тому що коли нам розповідає чоловік, в якого троє дітей, що його робота – єдине джерело доходів і при цьому зарплата близько 3000 грн, я розумію, що проблема не в системі. Проблема от в таких людях. Які будуть все життя чекати покращення. До самої смерті.
Відкритість проявляють по-різному. Але найчастіше нагло брешуть в очі. Зізнання в хабарництві були не частими. Але всі погоджувалися, що брали майже всі. Звісно, були люди, які достойні працювати в поліції. Але таких дуже мало.
«Ми – люди і ми помиляємось»
Я думаю, що по кожному члену комісії в певних людей складене досьє. І як тільки та людина знаходить ниточку,
вона тягне. У всіх є скелети в шафах. Але ниточки можуть закінчитися. Ну або, наприклад, скільки ти не тягни, не впливає. Бо не страшно. Чи просто байдуже. Або банально «дістало»! Повірте, не для всіх життя розпочинається і закінчується фінансовими рахунками, грошовими купюрами та поняттями «хтось комусь щось винен». І в мене є величезне бажання, щоб міф про переатестацію залишався міфом. Бо насправді все набагато серйозніше. І це нова битва у війні між Добром і Злом…Головне, аби не всі, хто бере участь в цій битві, продалися…Бо для частини з них знайшли аргументи. І ще я хочу, аби всі, хто організовує злочинні схеми на території області, були притягнені до відповідальності.
Звісно, процес переатестації не допоможе очистити систему повністю. Бо вже частина тих, хто не пройшов переатестацію, буде звертатися в наші суди. І ви розумієте, які тут можуть бути розклади. Наше завдання – не допустити суддівського свавілля і промоніторити ситуацію. Також на посадах залишаться деякі люди. Під час переатестації часто нас лякали кадровим голодом. Але чи це проблема, коли після розстрілів на Майдані в нас фактично взагалі міліції кілька днів не було на вулицях?
Її функції виконували само оборонців та інші громадські організації. Та і ми живі люди. І помиляємось, як і всі у своїх рішеннях.
Проблему переатестації і питання, які виникають навколо цього процесу, можна описувати по-різному. І бачити в цьому плюси і мінуси теж. Але питання в іншому. Наскільки ми готові відмовитися від того, що було, фактично перекресливши минуле і розпочати жити і грати за чесними правилами. Думаю, що мало хто готовий. Тому чекати кардинальних змін найближчим часом рано. Але можна і далі боротися…Тільки чи можливо це робити, коли у більшості тих, хто обрав боротьбу, поставлено все…
П.с. Погрози на адресу членів атестаційних комісій надходять і далі. Мені напряму ніхто не погрожував. Були непрямі попередження, за якими навіть заяву не напишеш. Але не це головне. Важливо, що коли всі забудуть про процес переатестації, частинна правоохоронців, ймовірно, піде у кримінал…або в юриспруденцію..
