Президенти України і Польщі домовилися дещо переглянути позицію щодо Волинської трагедії. Кандидат політичних наук Володимир Кушніренко спрогнозував в ефірі «ГС», що може змінитися у відносинах двох країн. В історії Волинської трагедії будуть зміщені акценти. Таке рішення прийняли президенти України і Польщі Петро Порошенко і Анджей Дуда. Як розповів держсекретар канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський, загальна позиція президентів буде полягати в пропозиції згадати тих, хто «зберіг людяність за часів трагедії і злочинів Другої світової війни».
Детальніше непросту сторінку в історії взаємин України та Польщі прокоментував в ефірі радіостанції Голос Столиці кандидат політичних наук Володимир Кушніренко.
Як ви оцінюєте ініціативу президентів?
- Прекрасна ініціатива. Такі речі повинні обговорюватися на найвищому рівні. У своєрідному баченні минулого потрібна певна гармонізація зі своїми сусідами. Тому що ХХ століття, воно дуже було таке контраверсивне з дуже великими розбіжностями в сусідів в поглядах на події, що відбуваються. Тому мені здається, що те, що зараз відбувається,
це дійсно важливі речі. І для України дуже важливо, тому що трошки вводить все-таки наше суспільство в стан більшої тверезості. Не тільки ми існуємо в цьому світі, ще існує дуже багато інших суб'єктів, які теж бачать світ по-своєму. Ми повинні жити в гармонії, в комунікації, не втрачаючи своєї гідності, в той же час повинні приймати позицію іншого.
Наскільки суттєво будуть зміщені акценти в історії Волинської трагедії?
- Це потрібно робити. Тому що ми ж повинні теж дуже чітко розуміти, що події, які передували Волинським подіям, в 1943 році те, що сталося в період Другої світової війни, цьому передував цілий подієвий ряд. Це Річ Посполита, це дискримінація українського населення в Речі Посполитій, це агресивні дії певних груп, які боролися по-своєму, іноді порушуючи безпосередньо закон. Це все розгорталося і потім прорвалося в 1943 році як раз всередині польської держави. Тому ось цей момент знаходження примирення, бачення, як поляки допомагали українцям, а українці допомагали полякам, показує, що такий серйозний конфлікт, надзвичайно серйозні наслідки конфліктної ситуації,
причому, я не скажу, між двома народами, а між центральним тоді польським урядом і етнічною меншиною, яка жила на території польської республіки.
Це дуже важливий крок, який допомагає все-таки створити такий, скоріше, не фільтр, а запобіжник, який не дасть вийти дискусій за межі дозволеного. Це дуже важливо. Контекст повинен бути людяним. Тут треба розглянути, не допустити наслідки, не допустити подібне повторення. За великим рахунком це більше стосувалося польського суспільства, польської держави, ніж більшої частини України. Тому що поняття конфлікт між поляками та українцями для більшої частини, яка входила тоді УРСР, воно не простежується. А на Західній Україні за часів другої Речі Посполитої, особливо під час правління Пілсудського, абсолютно була інша картина. Там українську етнічну меншість дискримінували. По суті, ми бачили порушення цих прав, що призвело до створення досить радикальних екстремістських організацій, які терористичним способом доводили свою правоту, що призвело до низки гучних вбивств, гучних актів насильства, які вплинули на посилення ставлення уряду до українців.
І потім це все вилилося у взаємне протистояння між тими ж самими поляками та українцями.
Держсекретар канцелярії президента Польщі заявив, що конкретна пропозиція буде представлена в грудні під час візиту президента України до Польщі. Що може бути в цьому документі? Яким буде компромісний варіант?
- Залежно від того, хто там буде присутній, залежить, в принципі, до чого буде схилятися цей документ. Це дуже важливо. По-друге, мені здається, компромісність, швидше за все, поляки, як більш суб'єктна держава буде визначати якісь параметри цих домовленостей, тобто, зближення. Тому що це їхній Сейм прийняв рішення, це там зараз дуже активно обговорюється ця тема усіма громадськими організаціями без винятку. В Україні якось до цього ставляться набагато менш активно. Тому мені здається, що все-таки активність буде з боку польського. І тут ми будемо спостерігати, як буде адаптувати Україна до польських поглядів, польських методів свою позицію. Тим більше, не варто забувати, що зараз у поляків дуже активний процес посилення своїх позицій в ЄС і розширення свого впливу.
Нагадаємо, що напередодні річниці Волинської різанини відбувся марш пам'яті в місті Пшемисль. Учасники акції в неділю вшанували пам'ять жертв трагедії на Волині, де від рук українських націоналістів в 1943 році загинули більше ста тисяч осіб. Близько півмільйона поляків були змушені тікати.
А спеціальний кореспондент радіостанції в Польщі Ігор Ісаєв повідомив, що резонансна резолюція сенату Польщі жодним чином не пов'язана з самітом НАТО, а є питанням порядку денного польського парламенту та присвячена роковинам Волинської трагедії.
