Відбулося чергове засідання тимчасової контрольної комісії обласної ради з питань захисту інтересів територіальних громад Волинської області при проведенні демаркаційних робіт державного кордону між Україною та Республікою Білорусь у межах Волинської області. Цю комісію створили на сесії обласної ради у липні і вона вже мала одне засідання. Наразі саме на цю комісію покладають надії мешканці прикордонного села Ветли, котрі вже більше року відстоюють свою позицію, яка полягає в тому, що при визначенні кордону між двома колишніми союзними республіками частина території, котра десятиліттями належала Україні, обслуговувалася українською стороною, відходить сусідові. Газета «День» детально описувала ситуацію у тексті «Державний кордон стережуть... селяни» (13 липня ц.р.).
Під час зустрічі у липні у Ветлах з мешканцями села голова Волинської обласної ради Ігор Палиця запевнив їх, що буде зроблено ревізію усіх документів, на підставі яких проводилися делімітаційні та демаркаційні роботи. «Якщо документи відповідають дійсності, ми про це повинні доповісти людям.
Якщо ж якісь документи були надані без підтвердження, то ми це теж повідомимо. Щодо каналу без назви (по якому зараз і йде кордон. – Ред.) не було документів, а він чомусь відійшов білоруській стороні», – говорив на сесії облради Ігор Палиця. Також, за його словами, українська сторона надала Білорусі погодження на спорудження водосховища неподалік озера Біле. Саме з нього і планується брати воду для наповнення водосховища площею 669 гектарів. І волиняни потерпають, що після остаточної зміни кордонів контроль над Білим озером перейде до білорусів, а Україна страждатиме від безводдя. Власне, як говорила на засіданні тимчасової комісії ветлівський сільський голова Любов Павлік, вже цього літа пересохли криниці у селі та в трьох місцях річка Прип’ять (а село над нею), що списувати тільки на нестачу дощів селяни не готові. Наразі білоруси, які здійснюють демаркаційні роботи на території, зупинили їх, дійшовши до спірної ділянки. Україна ж досі не проводить демаркації, і складається враження, що процес затягують зумисне, про що також говорили представники ветлівської громади на засіданні тимчасової комісії.
Нині комісія отримала, врешті, карти місцевості, по якій і проведено державний кордон. Такі карти повинні були б бути в обласній адміністрації, але їх начебто і не вимагали. Карти викликали багато запитань, бо на місцевості картина трохи інша. Також на певні роздуми викликають і протоколи засідань міждержавних робочих груп по делімітації державного кордону. Їх будуть вивчати, аналізувати і шукати істину. Копії цих документів ветлівська громада добивалася, як кажуть, довго і нудно. Але й досі не може отримати навіть у «рідному» Любешівському районі, у земельному відділі, карти, котра б також внесла пояснення у ситуацію, тому такий запит зробить обласна рада. Ветлівчани мають документи, які свідчать, що так званий Безіменний канал, по котрому провели кордон і який відійшов Білорусі, завжди був українським і будувався українцями. Та більше того: національний природний парк «Прип’ять – Стохід» був створений на землях українських, землях Ветлівської сільради і досі сплачує податки саме у цю сільради. Не за білоруську ж територію він сплачує?.. Наступне засідання комісії вирішено провести на спірній прикордонній території, запросивши відповідних фахівців. Члени комісії та ветлівчани кажуть, що чужої землі їм не треба, але і своєю поступатися не будуть.
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.
