Щорічне зростання цін на імпортовані енергоресурси змусили Україну стати на торований Європою шлях і взяти курс на енергозбереження. Тож кожна галузь шукає свої методи та можливості, аби втілити енергоефективні й енергоощадні заходи. Значний ресурс, який може наблизити країну до енергетичної незалежності, – у лісової галузі, тож і волинські лісівники прагнуть енергоекономії.
У Волинському обласному управлінні лісових ресурсів та мисливського господарства переконують, що усі його підприємства впроваджують заходи з енергозбереження. Утім, продемонструвати енергоекономні досягнення лісівників вирішили на базі державного підприємства «Цуманське лісове господарство».
Директор лісгоспу Володимир Туревич розповів, що, взявши курс на енергозбереження, тут, насамперед, прагнуть отримувати енергію із відходів виробництва – кускових відходів з лісопилення, тирси, порубочних решток тощо.
Особливий акцент у роботі роблять на виробництві колотих дров. Їх продають не лише внутрішнім покупцям, але й експортують до Польщі. Іноземні покупці платять за цуманські дрова приблизно 35 євро за куб.
«Попит на дрова є. Забирають моментально. В місяць виготовляємо 100–120 кубів дров колотих», – розповів очільник лісгоспу. Сушильне господарство, що функціонує на базі лісгоспу, є додатковою перевагою для виробництва та реалізації дров. Тут, з-поміж іншого, є три камери австрійського виробництва для висушування дров. На переконання Володимира Туревича, сушильне господарство теж сприяє економії і навіть додатковому заробітку.
«Можливість сушити продукцію економить дизельне пальне під час транспортування. Адже сухої лісопродукції у вантажівку можна загрузити значно більше. Сухі дрова краще горять і дають більшу тепловіддачу. До того ж, сушена продукція має вищу ціну, що сприяє більшому доходу від збуту», – появнив директор Цуманського держлісгоспу.
Важливо, що незначними є й витрати на обслуговування сушильного устаткування. Цьому сприяє цілодобова робота котельного господарства лісгоспу. Суть економії у тому, що котел працює більшою мірою на тирсі й частково на кускових відходах.
Головний інженер Цуманського лісгоспу Роман Лекай розповів, що котел тут встановили у 2013 році.
Він опалює консервний цех і забезпечує безперебійну роботу сушильного господарства. Більше того, твердим паливом опалюються контора лісгоспу та сім лісництв. Відходи від продукції переробки спрямовують також на виробництво тріски. Її просто таки «розмітають» заклади соціальної сфери. Ціна за один куб тріски – від 170 до 200 гривень.
Володимир Туревич запевнив, що тріска більш щільно влягається в котлах, тому має більшу тепловіддачу. Вона довше тліє, тож довше тримає температуру. У Цуманському держлісгоспі перетворюють на тріску навіть так звану неліквідну деревину – хмиз, обпалі дрібні гілки тощо. Те, що могло б залишатися гнити у лісі, тут стає паливною тріскою.
Майже 110 тисяч гривень в рік лісгосп економить на «світлі». На лісокомплексі 60 ламп розжарювання замінили люмінесцентними лампами.
Тож курс на енергозбереження, взятий лісівниками, може стати непоганим дороговказом на шляху до енергетичної незалежності України. Утім, актульність енергоощадних заходів повинен усвідомлювати кожен волиняни й уся Україна загалом.
Іванна Рудишин
