5 грудня відзначають Міжнародний день волонтера. «Перший» приєднується до вітань та бажає усім, хто причетний до цієї благородної справи, наснаги та успіхів у всіх починаннях.
Що думають про волонтерство волиняни, для яких добрі справи та допомога іншим стали невід’ємною частиною життя, «Перший» розпитав у них самих.
Волонтерство для нотаріуса Наталії Ариванюк розпочалося ще з часів Майдану, коли вона разом з медичною службою, що розташовувалася у «Просвіті», допомагала лучанам.
Згодом, коли у країні почали розгортатися військові дії на Сході, Наталія, як медичний волонтер, почала опікуватися волинськими бійцями, які приїздили з зони бойових дій до Луцька на лікування.
٭٭٭
Засновниця однієї із волонтерських ініціатив «ВолиньSOS» Тетяна Должко, яку вона започаткувала разом з переселенцями, до того як стати волонтером, була «лише мамою двох дітей». Поза волонтерською діяльністю Тетяна працює дизайнером-поліграфістом.
«Розумію, що якби мала можливість щось поміняти в своєму житті, то точно не останні три роки, бо кожен день від 2014 року став частинкою серця, кожна людина,
її емоціі, болі, проблеми, усмішки. Це таке життя - волонтерство! Тоді, в 2014 році, це була спроба протистояти воєнним діям, можливість не бути осторонь, брати участь у змінах в країні, своєрідна боротьба зі страхом та відчаєм. Сьогодні це вже саме життя, сповнене віри у добро», – наголосила Тетяна Должко.
٭٭٭
Волонтер Юрій Тира раніше мав досить успішний бізнес, серед яких була круїзна компанія, але з початком військових дій на сході України, разом з друзями почав займатись волонтерською діяльністю. Нещодавно Юрій презентував свою дебютну книгу в Луцьку «Дороги до Щастя: круїзно-волонтерські нотатки».
٭٭٭
Журналіст Мирослав Ватащук останні кілька років займається волонтерством, збираючи кошти для військових. Після Майдану, коли розпочалися воєнні дії на сході, Мирослав пішов у військкомат записуватися в добровольці. Тоді почав активно допомагати.
«Що для мене «волонтерка»? У голові крутяться всілякі пафосні слова, але вже приїлося «бла-бла-бла». Волонтери – такі ж люди, як усі. Зі своїми перевагами і недоліками. Я, звісно, теж зі своїми «бзіками». Тому відповім просто:
напевно, це вже стиль життя», – вважає Мирослав.
٭٭٭
Засновник благодійного центру «Серце Патріота» Сергій Балицький разом зі своїми однодумцями їздить у зону АТО, возячи необхідні речі та продукти для солдат.
٭٭٭
Депутат Волинської обласної ради Валерій Курстак з власного досвіду добре знає, що таке війна і страждання. Він - член обласної організації Української спілки ветеранів Афганістану. Близько сотні разів був у зоні АТО, возячи допомогу військовим. Нагороджений медаллю «За жертовність та любов до України».
٭٭٭
Співзасновник українсько-німецької благочинної організації «Серце для України» Ігор Климчук займається постачанням гуманітарних вантажів медичного призначення з Німеччини для військових шпиталів.
«Волонтерство - це потяг душі і серця бути корисним для тих, хто тебе оточує, і не може сам собі дати ради. Якась вища сила керує тобою, твоїми почуттями, діями в такий спосіб, щоб ти проживав своє життя максимально ефективно, з максимальною віддачею для суспільства. Нагородою для тебе за твої дії стають слова подяки, непідкупні щирі емоції тих, кому ти допоміг», – поділився думками Ігор Климчук.
٭٭٭
Володимир Бут-Гусаїм десять років тому започаткував перший на Волині волонтерський рух «Твори добро», який підтримує хворих діток та вихованців дитячих будинків.
«Ще з студенських часів при університету створив волонтерський рух, де поставили ціль їздити по реабілітаційних центрах Волині (колишні школи-інтернати). І на сьогодні - це моє хоббі. Дитина щаслива і робить мене щасливим! Приємно, що з кожним роком нас стає більше та один одного підтримуємо!», – розповів Володимир.
