Утилізовувати опале листя та органічні відходи лучанам варто шляхом . Компостуючи органіку та листя, відпадає потреба її спалювати або вивозити на сміттєвий полігон, – розповіла Суспільному начальниця відділу екології Луцької міської ради Оксана Лисак.
При правильному компостуванні органіки господарі отримують безплатні добрива. Зі слів посадовиці, найбільшою шкодою є неправильне поводження з відходами.
"Найбільша шкода органіки – коли вона потрапляє на сміттєвий полігон, змішується з загальною масою відходів, що призводить до гниття та утворення токсичного фільтрату", каже Оксана Лисак.
Що можна компостувати та як самеЯк розповіла Суспільному вчителька біології однієї з луцьких шкіл Олена Багно, у компостні ями можна кидати будь-яку органіку — постійний побічний продукт приготування їжі.
"Недогризки, яблук, шкарлупа від яєць, шкірки від картоплі, буряка, моркви. Єдине ставиться питання: чи варто викидати приготовлені продукти, які вже непридатні до споживання, зокрема супи, борщі, каші, картоплі. Тут одні за, щоб їх компостувати, інші проти. Я думаю, що можна кидати у компостну яму,
але без рідини – тільки тверді рештки", – каже біологиня.
Також можна компостувати горіхи, але в окремих контейнерах. "Сама шкарлупа горіха є надто твердою і три-шість місяців є недостатніми для того, щоб він розщепився та перетворився в органічну масу", – додала лучанка.
Коли можна використовувати компостПроцес дозрівання компосту залежить від правильності процесу розкладання і може тривати від трьох до шести місяців.
"Варто робити декілька компостних ям: перша наповнюється і там йде процес ферментативного розпаду органічних речовин, і тоді вже використовується друга яма. На початок весни готовою до удобрення є продукти першої ями, а в травні-червні вже можна використовувати як добриво другу компостну яму", – розповіла начальниця відділу екології Луцькради.
Для того, щоб прискорити природний процес розщеплення, можна додавати у компостні ями різноманітні бактерії: або звичайні, або каліфорнійські черв'яки.
"У компостери, які зроблені зі спеціального полімерного матеріалу, що добре зберігає тепло навіть взимку, можна заселяти черв’яків. Це живильне середовище, і хробачки пропускають все, пережовують і утворюють органічне біодобриво – біогумус", – зазначила посадовиця.
Що відомо 4 та 5 листопада на "Суспільне Волинь" триває інформаційний марафон "Опале листя: користь чи шкода". Розповідатимемо про альтернативу спалюванню опалого листя, успішні приклади утилізації у громадах Волині. У луцьких дитсадках вже встановили 20 контейнерів для компостування органічних відходів. На ці потреби з міського екологічного фонду виділили понад 86 тисяч гривень. Термінові новини та щоденні інформаційні підсумки читайте в Telegram та Viber Суспільного Волині.
