Луцький зоопарк прийняв у свою команду уже чотирьох вимушених переселенців із Донбасу. Для людей, що втратили свої домівки, робота з пернатими та пухнастими стала справжнім емоційним порятунком… Як переселенці освоюють нову професію у дорослому віці, розповідає ШоТам. У Слов’янську Сергій кермував навантажувачем на заводі… а нині годує з пляшечки лосеня у Луцьку. Тетяна куховарила у Маріуполі – а тепер готує смаколики для верблюдів. Для людей, що втратили свої домівки, робота з тваринами стала ще і терапією. «Серед цього тиску, що зараз коїться в нашій країні, ти знаходишся в якомусь оазисі, де все добре, все зелене», — каже переселенець із Слов’янська Сергій Матвєєв. Читайте також: «Нам важливо говорити про рідне місто». Як маріупольці відкрили кав’ярню «0629» в центрі Львова «До тварин я прийшла, щоби отримати більше яскравих емоцій і заспокоїтись від… від війни», – розповідає переселенка з Маріуполя Тетяна Муль. «Я приїхала сюди з чоловіком і трьома дітьми. Нам дозволяють приводити своїх дітей поспілкуватись з тваринами і їм дуже це подобається», – каже Тетяна Муль.
Наймиліша у світі робота потребує і витривалості, і відповідальності. «Треба ще і прибирати, треба не мати відчуття гидливості, треба десь допомогти й ветлікарю, можливо, зашити якусь рану чи тримати тварину…», – розповідає директорка Луцького зоопарку Людмила Денисенко. «Зоопарк – це така робота, на яку не можна ходити відбувати. Найголовнішою рисою має бути любов до тварин. Без любові, без душі тут немає що робити», – додає Людмила Денисенко. Сергій та три Тетяни зуміли здобути довіру і колег, і підопічних. Старанно вчаться готувати сніданки левам та ванночки мавпам. А на дозвіллі вдосконалюють свою українську мову. «Це моя позиція. Я – українка. Нехай російськомовна, але з Донецька, але українка! Тому я сама для себе вирішила, що буду розмовляти українською; і мій такий порив він сприйнявся на роботі дуже позитивно. І тому всі практично мені допомагали…», – каже переселенка з Донецька Тетяна Пономарьова. Дивіться відео: Нацгвардієць малює на фронті, щоб надихнути побратимів «Намагаюся сина навчити української мови, тому що йому в перший клас іти в цьому році. Намагаюся книжки з ним читати українською мовою. Та й взагалі – це ж наша рідна українська мова-ненька!», – додає переселенець із Слов’янська Сергій Матвєєв. Ось така дружня і патріотична команда працює у Луцькому зоопарку. Підзарядитися позитивом і від людей, і від тваринок запрошують усіх-усіх. Нагадаємо, на Франківщині переселенці роблять громаду охайнішою і так підтримують бойовий дух. Також ми повідомляли, як у Вінниці переселенці з Херсона відкрили кондитерську.
