Відбулось урочисте відкриття навчального академічного року в Університеті третього віку Ковеля.
Свято також приурочили до Дня людей поважного віку. Про це інформують на сайті Ковельської міської ради.
126 ковельчан, які перебувають на заслуженому відпочинку, знайшли собі заняття до душі – стали слухачами Університету. Сьогодні заклади такого формату — не новизна для України, а тим паче — країн Європи, звідки походить ідея.
Новизною це було у 2005 році, коли в Ковелі на базі територіального центру надання соціальних послуг заснували перший в Україні Університет третього віку. Новий формат освіти лише починав розвиватись, але вже тоді об‘єднав навколо себе досвідчених, поважних, молодих душею і відкритих до нових знань ковельчан-пенсіонерів. І ось уже 17 років люди літнього віку нашого міста крокують в ногу з часом, опановують нові сфери життя і, зізнаються, підтримують своє психологічне і фізичне здоров’я.
7 жовтня вони вкотре зібралися у затишному залі, зі святковим настроєм, як істинні студенти.
Вони хвилювались перед показом вистави уривків з п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка»,
наче робили це вперше. А коли виходили на імпровізовану сцену — розчинялися в ролях і харизматично, з імпровізаціями, показували свої акторські здібності.
У цьому і є секрет життєвих сил. Знайти товариство, у якому хочеться розвиватись, радіти життю і творити нове. Про це говорили і гості свята — заступниця міського голови Наталія Маленицька начальниця управління соціального захисту населення Софія Сагаль директорка територіального центру та ректор Університету Діана Возна голова Волинської обласної профспілки працівників соціальної сфери України Галина Микитюк голова міськрайонної організації Товариства Червоного Хреста Людмила Стахорська директорка Ковельської ДЮСШ імені Євгена Кондратовича, кураторка факультету фізичної реабілітації Олена Клімашевська
«Ви повинні берегти себе. Тому що маючи великий професійний досвід і право на заслужений відпочинок, всеодно працюєте з усіх сил задля нашої перемоги над агресором. Приймаєте біженців, плетете і плели сітки, збираєте допомогу, перераховуєте з невеликих пенсій кошти на підтримку наших військових. Ваш внесок дуже відчувається і це дуже цінно», — звернулася до слухачів Університету Наталія Маленицька і побажала успішного навчального року.
Як показує практика, люди, які приходять в Університет, залишаються тут не на один рік. Вони змінюють факультети, слухають різні лекції і всі, як один, говорять, що Університет став для них другою родиною.
