У луцьких фейсбук-спільнотах почали активно ширити дописи із фейкової сторінки «Волинська поліція.».
Шокуюча інформація про «психічнохворих вбивць» з детальними описами подробиць злочинів, фотографіями «злочинців» тощо за якусь добу зібрала сотні коментарів і десятки тисяч перепостів. Правдивість інформації у повідомленні ніхто не здогадався перевірити. І схоже, яку б мету не переслідували шахраї, що створили цю сторінку, їм вдалося її досягти.
Що не так із фейком, на який повелися тисячі волинян, та чому небезпечно поширювати такі дописи – розбиралися журналісти сайту новин Луцька та Волині «Конкурент»
НЕСПРАВЖНЯ СТОРІНКА І БРЕХЛИВІ ТЕКСТИПовідомлення про Віктора Житінського, якого нібито підозрюють у вбивстві, зґвалтуванні, розбещенні неповнолітніх, у грабежах, розбійних нападах та решті злочинів вперше з'явилося на сторінці «Волинська поліція» 5 років тому. Показово, що найперший допис був опублікований російською. У жодних офіційних джерелах такого повідомлення ви не знайдете.
Вдруге інформація з детальними описами злочинів, фотографією тощо з'явилася два дні тому,
у суботу, 25 березня. Цей допис і розлетівся соцмережами, отримав тисячі реакцій і більше 13 тисяч поширень. Неперевірену інформацію оприлюднили навіть деякі ЗМІ. Люди в коментарях обурювалися, нарікали на правоохоронців, які «досі не зловили психа» і закликали до самосуду.
У понеділок, 27 березня поліція Волині спростувала свою причетність до цієї сторінки та подібних дописів.
«Повідомляємо, що поліція Волинської області має лише одну офіційну сторінку в мережі фейсбук за цим посиланням: https://www.facebook.com/policevolyn. Будь-яка інформація, яка розповсюджується на інших фейкових сторінках, є неправдивою. Просимо громадян не поширювати неперевірену інформацію, яка не відповідає дійсності», – написали правоохоронці.
У коментарі нашим журналістам речниця волинських поліцейських Ольга Бузулук розповіла, що люди ведуться на емоційно забарвлену інформацію і легко поширюють маніпулятивні повідомлення шахраїв.
«Поширення неперевіреної інформації свідчить про низький рівень медіаграмотності частини людей. Ми почитали ці коментарі під фейковими постами на фейковій сторінці – і дещо здивовані.
Таке враження, що люди ніби й очікують такої інформації, яка б була емоційною, шоковою, яскравою. Власне, шахраї це розуміють і подають таким чином інформацію, яка одразу набирає тисячі «лайків» і поширень. Але на нашій офіційній сторінці ми ніколи не подаємо такої детальної інформації про розшук, як це подано на фейковій: не вказуємо діагнозів, не пишемо слів «вбивця», «ґвалтівник» і так далі. Адже визнати людей винними може лише суд, у нас вони можуть бути тільки підозрюваними», – пояснила вона.
Ольга Бузулук додає, що вся інформація на офіційних сторінках поліції подається виключно грамотною державною мовою. Крім того, у розділі «Інформація» в офіційних соцмережах правоохоронців подана коректна адреса сайту і електронна пошта (на фейковій – посилання на неіснуючий сайт), у стрічці дуже багато новин, фото та відео.
«Відсутність цього мала б насторожити людей і уберегти їх від поширення неправдивої інформації. Разом з тим, дякуємо тим громадянам, які активно пишуть скарги в корпорацію «Мета», щоб заблокувати фейкову сторінку, адже рішення про блокування приймає саме «Мета» з огляду на суспільний резонанс і кількість скарг.
Одним натисканням кнопки це зробити неможливо. Над вирішенням цієї проблеми працюють і наші профільні співробітники поліції», – повідомила вона.
ЧОМУ ПОШИРЮВАТИ ФЕЙКИ НЕБЕЗПЕЧНОПопри те, що спростування цих фейків з'явилося у соціальних мережах, багато лучан навіть не подумали вибачитися за свої коментарі і видалити поширені на власних сторінках брехливі дописи. Люди досі не розуміють, що безвідповідальний постинг і коментування у соцмережах можуть мати цілком реальні негативні наслідки.
Уявімо на мить, що розгніваний користувач фейсбуку зустрів на вулиці людину, яка зовні нагадує «небезпечного, психічно хворого озброєного злочинця» із фотографії у мережі. І замість того, щоб звернутися до правоохоронців, удався до самосуду, наляканий вигаданим «послужним списком». Судячи з десятків коментарів під оригінальним дописом, така ситуація цілком може трапитися. І невинні люди можуть стати випадковими жертвами брехні, яку ви бездумно поширили своїми руками.
Своїми репостами і коментарями ви надаєте брехливій інформації у мережі кредит довіри. Кожне поширення недостовірної інформації,
кожен «лайк» і коментар сприяють подальшій ретрансляції фейку. А неправдива інформація руйнує уявлення про справжній стан речей: ви читаєте інформацію, що десь на волі розгулює вбивця, ґвалтівник, розбійник і т.д., відповідно, вам та іншим стає страшно жити в цьому світі, де «поліція нічого не робить», пояснюють правоохоронці.
«Мета такого поширення інформації – підірвати довіру до держави, до поліції в цьому конкретному випадку, спотворити емоції людей і наштовхувати на думку, що все ще гірше, ніж могло видаватись. Тобто фейки – неправдива інформація – спотворюють справжню картину, а отже шкодять. Варто задуматись, чи в такий тривожний час потрібно поширювати й коментувати інші фейки з незрозумілих ресурсів. Чи допомагають вони людині і чим? Чи сприяють перемозі? Чи взагалі ваше поширення фейку покращує ситуацію або змінює її? Якщо ні – то слід пройти повз таку інформацію, а ще краще – поскаржитись на неправдиву сторінку», – каже Ольга Бузулук.
ЯК РОЗПІЗНАТИ ФЕЙКЯкщо ви активний користувач мережі, то ознаки фейку у згаданому повідомленні про розшук помітите одразу:
неправильна назва сторінки поліції, крапка в кінці назви, посилання на несправжній сайт, відсутність згаданої інформації на офіційних ресурсах поліції (сайт поліції Волинської області чи Нацполіції України) та в авторитетних ЗМІ...
Емоційний текст, шокуючі подробиці та визнання чоловіка злочинцем до рішення суду – все це мало би наштовхнути користувачів на думку, що інформація у дописі, який вони поширили, неправдива.
Якщо ж ці ознаки видалися вам неочевидними, ось кілька порад, які допоможуть зорієнтуватися, чи перед вами правда. Більш детально про розпізнавання фейків читайте у спецпроекті Ukraїner.
Крок 1: Знайдіть першоджерело інформації
- коли ви бачите допис у мережі, не полінуйтеся подивитися, хто і коли його поширив, глянути, як давно існує сторінка, на якій його уперше опублікували і про що там зазвичай пишуть. Завдяки цьому простому рішенню багато користувачів змогли би зрозуміти, що сторінка «Волинська поліція.», з якої поширили інформацію про Віктора Житінського, створена недавно, має всього 3 дописи і не викликає довіри.
- у соцмережах часто трапляються відредаговані фото та скан-копії документів.
Психологія нашого сприйняття така, що коли ми бачимо поряд із текстом «фотопідтвердження», то свідомість автоматично маркує побачене як реальне й достовірне.
Є також кілька простих інструментів, які допоможуть виявити походження фото або ж наявність домальованих елементів без вивчення методик фотошопу. Перший із таких інструментів – це Google Images. У гугл є опція пошуку не лише за текстом, а й за зображеннями: обравши «Зображення» у верхньому меню та завантаживши файл, ви побачите, коли та де вперше з’явилося зображення.
- якщо вам важко самостійно визначити, правда перед вами, а чи брехня – зверніться до тих, хто знає більше. Якби хоч частина людей перед тим, як ширити в себе допис, звернулася за поясненням до справжньої поліції, до місцевих ЗМІ тощо, репостів під вигаданою новиною про Віктора Житінського було би явно менше, ніж 13 тисяч.
подумайте, хто і з якою метою створив це повідомлення. Подумайте, кому може бути вигідним ваше поширення, і чи не принесе воно шкоду.
Якщо ви вже переконалися, що перед вами фейк – не полінуйтеся витратити кілька хвилин свого часу для того, аби поскаржитися на неправдиву інформацію у мережі. Алгоритм такий: у правому верхньому кутку допису натискаєте на значок «...» — в меню обираєте «Поскаржитися» — «Неправдива інформація». Після цього ви можете заблокувати сторінку, яка поширювала брехню.
Важливо розуміти, що шахраї винахідливі, і жертвою ганебних маніпуляцій у мережі може стати кожен. І якщо ви поширили неправдиву інформацію на аудиторію своїх друзів, не достатньо просто видалити пост. Опублікуйте його спростування, щоб інші користувачі також не стали жертвами брехні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Шахраї-роботодавці у Луцьку: як не потрапити на гачок
- «90% злочинів – це шахрайство», – головний кіберполіцейський Волині Олександр Бережной (інтерв'ю)
- Каже, що військовий: шахрай намагається видурити гроші в лучан
