Сергій Кудій – четвертий українець, який отримав донорські легені в нашій країні. Рятівний орган йому пересадили у Лікарні Святого Пантелеймона від донора з Нововолинська
Ще 12 днів тому Сергій заледве проходив декілька метрів та не уявляв свого життя без кисневої підтримки. Нині пацієнт щодня проходить понад 4000 кроків, дихає на повні груди та будує плани на майбутнє. Про це повідомляє Перше медичне об’єднання Львова.
Сергію Кудію – 44 роки. Він зі Слов’янська що на Донеччині Колись працював водієм автобуса. Та два роки тому його самопочуття різко погіршилось: чоловік стрімко втрачав вагу, у нього почались часті приступи задишки. Сатурація впала до 80%. Інгаляційні препарати уже не допомагали.
Чоловікові діагностували хронічне обструктивне захворювання обох легень та тотальну бульозну емфізему: численні повітряні кісти попросту замінили здорову легеневу тканину. Жити без кисневого концентратора чоловік не міг.
Останній рік Сергій рідко залишав своє помешкання, був повністю кисневозалежним. Він втратив 20 кілограм та жив з очікуванням, що кожен новий день може стати останнім.
Хвороба швидко прогресувала та забирала останні сили пацієнта.
Дружина Ірина – з новин дізналась про те, що в Україні віднедавна пересаджують легені. Із Полтави де подружжя мешкало після початку повномасштабного вторгнення, до трансплантологів у Львові пара приїхала два місяці тому. З того часу подружжя мешкало тут, в очікуванні виклику до лікарні. Одного дня так і сталось. Для Сергія з’явились донорські легені.
Операція почалася опівночі. Всю ніч дружина чекала чоловіка під дверима операційної та казала, що буде тут до кінця. О 10 ранку лікар повідомив, що все минуло успішно. Просто на очах нові легені Сергія стали рожевими та наповнились повітрям. Чоловік почав дихати.
Нині, на 12 день після пересадки, пацієнт почувається дуже добре. Він багато ходить та наполегливо розпрацьовує легені з допомогою тренажерів.
Чоловік будує плани на життя, хоче знову почати працювати. А після війни, каже, обов’язково повернеться додому у Слов’янськ Зізнається: мріє з дружиною знову прогулятись вуличками рідного міста. Ну і, звісно, подружжя дуже хоче дочекатися онуків.
