Майже все своє життя переселенка з Донбасу, яка переїхала на Волинь, була впевненою - без Росії ніяк. Нині жінці болить не лише доля України, а й доля її дитини. Сина, якого в будь-який момент можуть відправити вбивати український народ.
Історія жінки, яка до 14-го року була сепаратисткою, - у сюжеті 12 каналу.
Про життя до 2014 року жінка рзповідає лише ридаючи. Вона з міста Миколаївка Краматорського району на Донеччині. Це за 20 км від Слов'янська.
До 2014 року, каже жінка, усі мешканці Донбасу були переконані, що Україні вони не потрібні. Та події 14-го року дали зрозуміти істину - багатьох, от тільки, на жаль, не всім.
Над її містом не висів прапор ДНР. Бойовиків Л/ДНР у Миколаївці не було. Каже: не пустив міський голова.
У Миколаївці жінка жила в трикімнатній квартирі. До пенсії - працювала у торгівлі, а згодом влаштувалася техпрацівицею у місцеву школу.
Чоловік та мама переселенки померли, діти - виросли. Донька переїхала у Харків, а коли почалася повномасштабна війна, знайшла прихисток за кордоном. А син жінки - виїхав до Росії.
Більше - у сюжеті.
Читайте також:
- «Їхали, а повсюди лежали трупи»:історія переселенця на інвалідному візку, який переїхав до Луцька з двома дітьми
- У Володимирі релігійна громада прихистила прикутого до ліжка волинянината дівчину-сироту з Краматорська
