Рожищенська активістка та волонтерка Ірина Ющук публічно звернулася до міського голови В'ячеслава Поліщука із зауваження про недоцільність покладання квітів до пам'ятного знака Борцям за волю та незалежність України у день вшанування жертв Другої світової.
Про це вона написала на власній фейсбук-сторінці 22 червня.
Ірина доволі гостро висловилась з приводу нещодавнього заходу пам'яті, який організували у міській раді.
«Щиро тішусь, що ми з Національним корпусом свого часу подарували місту цей пам'ятний знак. Задум у нас був простий – допомогти облаштуванню місця для належного вшанування борців, які поклали голову у боротьбі за самобутність та незалежність Неньки. Тішиться сквером і міський голова В'ячеслав Поліщук, бо ж має куди водити грядку працівників міської ради покладати квіточки з приводу і без. В'ячеслав Анатолійович, маєте радянський совковий обеліск, за який тримаєтесь руками і ногами, бо що ж люди скажуть, от і водіть туди хороводи на 1, 8, 9 травня, дні вшанування жертв тоталітарних режимів і приводьте там свої заходи для галочки», – звернулася активістка.
Також вона зауважує на необхідність переосмислення й відновлення історичної справедливості щодо дати початку Другої світової війни.
«Друга світова війна безумовно трагедія для світу, зокрема і України. І розпочалась вона не 22 червня 1941, як ви звикли з квіточками приходити, а 1 вересня 1939 року. Змініть налаштування в календарі «лінійок». І щодо вшанування жертв трагедій. Чи потрібно вшановувати жертв тоталітарних режимів? Безумовно. Безумовно потрібно. Однак не заходами для галочки», – переконана Ірина Ющук.
Окрім того, активістка порушує питання декомунізації обеліска слави у центральному парку.
«А що ж відносно, так званого, обеліск «слави», що в парку біля Рожищенської міськради. Кому чи чому слави? По-моєму, усі ж погодились, що не славимо, а згадуємо та вшановуємо жертв тоталітарних режимів. Так може настала пора, щоб те одоробло, данина совітській пропаганді, зникло з парку? Ви вже ж його навіть для покладання квіточок не юзаєте. І так, до слова, для тих хто забув або ж не орієнтується: слова «борець» і «жертва» – не синоніми», – звертається Ірина.
