Луцький ліцей №21 імені Михайла Кравчука у Луцька вражає кількістю інноваційних всеукраїнських та міжнародних проєктів. Саме у цій школі вперше на Волині почали проводити дослідно-експериментальну роботу.
Ініціаторами нововведень є керівництво школи. Вони постійно беруть участь у грантових та освітніх програмах, частково залучають кошти спонсорів. Детальніше про унікальні інновації у школі розповіли для Район.Освіта
Заступниця директора з навчально-виховної роботи Оксана Мартинюк каже, що у такий складний час різноманітні проєкти допомагають знаходити ресурсні можливості для дітей, щоб відновлюватися».
Зараз у ліцеї працюють з форматами одразу трьох навчальних експериментів:
- проєкт Сінгапурська математики, участь у якому беруть лише дві школи в Україні – з Луцька та Дніпропетровська;
- програми соціально-емоційного та етичного навчання, які діють у 23 школах в Україні, на Волині їх запровадили вперше;
- хмарне середовище, електронні журнали та документація, які на Волині вперше впровадили теж у луцькій 21 школі.
З вересня 2021 року у ліцеї стартував інноваційний освітній проєкт всеукраїнського рівня «Я – дослідник 2.0: початкова школа». Ініціатором проєкту виступив видавничий дім «Освіта» за сприяння державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» та Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України.
Мета проєкту – підтвердження шляхом апробації ефективності математичної та природничо-наукової системи розвитку особистості дитини у початковій школі.
Природничо-наукову складову апробували у 2-Г класі (класна керівниця Наталя Гребенюк через предмет «Я досліджую світ». Математична – через Сінгапурську математику у 2-Д класі (класна керівниця Наталія Шилова та 1-А класі (класна керівниця Наталія Врона
«За 25 років викладання у школі я спробувала багато навчальних програм, підручників та систем, але можу стверджувати, що програма «Сінгапурської школи» – найпродуманіша», – коментує вчителька математики Наталія Шилова.
Сінгапурську методику математики розробили у 1982 році у Національному інституті освіти Сінгапура. На її створення виділили великі кошти.
Над програмою працювало багато методистів. Крім того, що були розроблені системи вправ і посібники, щороку відбуваються моніторинги. Постійно виділяють значні суми на те, щоб проаналізувати кожне завдання та його вплив на результат.
Основні положення сінгапурської методики навчання математики:
- увагу акцентують не на вивченні великих обсягів інформації, а на розумінні базових математичних концепцій;
- будь-яке поняття вводять від конкретного до абстрактного у три етапи.
«Перш за все при вивченні теми діти не розпорошують свою увагу на інші завдання. Зазвичай на один урок подавали різні теми та завдання. За Сінгапурської системи діти виконують завдання, але й ненав’язливо повторюють вивчений матеріал», – пояснює вчителька.
Вона наводить приклад: діти вивчають об’єм, а в межах цієї теми і віднімають, і додають, тим самим постійно закріплюючи вивчений матеріал.
Ще однією характерною рисою Сінгапурської математики є неодноразове повторення пройденого та поглиблення знань на кожному новому рівні.
Таке повільне введення понять та часте повторення забезпечує те, що кожен учень класу засвоює матеріал. Звісно, кожен в своєму темпі.
«Дітям дуже легко запам’ятовується матеріал, водночас вони постійно повторюють попередній. Сінгапурська математика – це не про нудний підрахунок чисел, а про інтерактивність, тому, хоч цей предмет в дітей щодня, вони не втомлюються, а навпаки з нетерпінням чекають нових завдань», – ділиться Наталія Шилова.
Той, хто швидше засвоїв матеріал, далі просто тренується. Інші мають багато можливостей для усвідомлення та формування правильного уявлення про поняття.
Наталія Шилова розповідає, що програма побудована так, що кожному завжди знайдеться заняття. Наприклад, для тих, хто швидше підтягнув тему в методичних матеріалах, є додаткові вправи.
Наскрізною лінією, що пронизує вивчення математики, є паралельний розвиток логічного мислення учнів. Завдання формулюють з мінімальною кількістю слів. Завжди подають приклад виконання завдання, в якому фактично прихований код, який треба учню розгадати і за аналогією виконати решту завдань.
Діти проводять досліди,
експерименти, висувають припущення, підтверджують або спростовують свої здогадки, розробляють та реалізовують навчальні проєкти, вчаться співпрацювати в парах та малих групах. Діти грають, але під час гри вони навчаються.
Пані Наталя показує, що в межах програми отримують дуже багато роздаткового і практичного матеріалу, який дозволяє зробити урок інтерактивним. Наприклад, додавання десятків вивчають за допомогою спеціальної гри з лего, довжину вимірюють на прикладі за допомогою спеціальних міні-кроків у паперовому варіанті, для вивчення часу є годинники.
Для ефективної реалізації цієї програми авторськй колектив розробив повне навчально-методичне та дидактичне забезпечення до кожного уроку курсу, що складається з семи посібників для учнів з мультимедійною підтримкою курсу (відео-, аудіоматеріали, презентації), дидактичні матеріали, робочі аркуші, шаблони, роздруківки, інструктивні картки для досліджень.
Ці посібники не просто дають знання в готовому вигляді (тобто: прочитай, розглянь та запам'ятай), а спрямовують дії дитини: розглянь, обміркуй та зроби сам висновки,
або ж досліди, обміркуй результати та обґрунтуй свою думку. Кожен посібник має траєкторію навчання, траєкторію мислення учня.
У 21 ліцеї цей проєкт триває уже два роки. Планують його продовження до четвертого класу. Наталія Шилова каже, що за цей час дуже помітно, як рівень знань у дітей виріс.
«Чим унікальний цей проєкт – це те, що дитина може підібрати свій спосіб обчислення і розуміння. Ми не зациклюємося на якомусь «правильному» варіанті, а пропонуємо різні, а це дозволяє мати індивідуальний підхід для кожної дитини», – розповідає вчителька.
Запропонована методична розробка має орієнтовний характер. Готуючись до уроку, учитель може визначати обов'язкові й додаткові завдання, а окремі з них можна виконувати на заняттях у групі продовженого дня. Введені на уроці поняття потім додатково відпрацьовують і закріплюють на інших уроках (математики та української мові) або в інших змістових лініях.
Актуально в час війни, або Як діє програма соціально-емоційного та етичного навчанняПрограма соціально-емоційноно та етичного навчання (СEEН, Learning Social Emotional and Ethical (SEE)
Learning) – це інструмент розвитку м’яких навичок або «soft skills». Наприклад, уміння комунікувати, співпереживати собі й іншим, керувати своїми емоціями, працювати в команді, креативно й критично мислити, вести за собою і виважено йти за лідерами.
Таке навчання розвиває в учнівства усвідомленість, співпереживання та залученість.
На практиці це – набір вправ, які можна інтегровувати в урок або проводити як окреме заняття.
Загалом програму пілотують у 26 укрїнських школах із 21 області, 197 педагогів викладали СЕЕН для 4441 учня і учениці. Пілотування відбувається в межах загальнонаціонального шкільного експерименту Міністерства освіти і науки за участі Інституту модернізації змісту освіти, Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України і за підтримки Громадської служби миру – GIZ Україна.
У 21 гімназії програму впроваджують вчителі-класоводи у початкові та середній ланці.
«Це програма про добро, співчуття та співпереживання. На уроках ми з учнями говоримо про ці категорії, вчимося бути добрими. Дуже важливо навчити дітей усвідомлювати самовідчуття у тілі,
бути уважним до самого себе. Проходимо практики миттєвої допомоги, заземлення, що дає змогу регулювати свої емоції та помічати свій стан тут і зараз», – коментує практична психологиня школи Надія Зубаль
Для діяльності такого проєкту вчителі проходять спеціальні вебінари із кураторами, що підвищує професійний рівень та дає змогу викладати предмет СЕЕН. На початку 2022 року також вийшли підручники для вчителів, якими і послуговуються.
Психологиня роповідає, що під час війни ця програма стала особливо актуальною, адже лунають постійні тривоги, від чого діти стресують та не знають як реагувати, а техніки, що вивчають, допомагають заспокоїтися та перейти у стійкісний стан.
У кожному розділі програми СЕЕН є лист для батьків із короткою інформацією про те, що саме діти будуть вчити на уроках, інтерактивні вправи й опитування. Листи – один зі способів залучити батьків та дати їм зрозуміти, що відбувається. Також батьків залучають, даючи дітям завдання обговорити із батьками щось або зробити разом проєкт.
«Дуже гарно вдався нам проєкт «Створення ресурсної СЕЕН іграшки».
Кожна дитина малювала чи виготовляла іграшку, яка додає комфорту, безпеки чи захисту. З цими іграшками взяли участь у конкурсі, який організували наші куратори. У підсумку дітей-учасників нагородили розмальовками та олівцями», – розповідає Надія Зубаль.
На уроках також розвивають м’які навички, впроваджують в класі домовленості щодо поведінки, допомоги один одному. Фахівчиня розповідає, що з учнями доходять висновку, що дотримання таких домовленостей робить увесь клас кращим та добрішим.
Пані Надія розповідає, що в американських школах проводили дослідження ефективності такої системи і виявили зниження рівня булінгу та агресії у дітей.
У 21 школі такі дослідження теж проводили, зокрема визначали, наскільки сприятливою є психо-емоційна атмосфера в класі. Дійшли висновку, що програма СЕЕН підвищила рівень комунікації та доброти у дітей.
«Ніхто нас не змусить писати паперові журнали»: про електронні щоденники та документаціюУчителька інформатики Наталія Кучмук розповідає, що почали впроваджувати хмарне середовище після курсів про платформу Google, вирішили поєднати усіх учасників виховного процесу онлайн.
Пояснює, що таким чином можна відслідковувати дії учнів і взагалі навчальний процес.
У віртуальних класах дітям виставляють домашні завдання та оцінки, що дозволяє батькам завжди бути в курсі успішності своєї дитини. Для вчителів всю документацію також перенесли в онлайн-простір.
Учителька каже, що таку систему запровадили ще за пів року до початку пандемії. Згодом це допомогло відразу зорієнтуватися: освітній процес перенесли на дистанційне навчання без проблем. До того на уроках інформатики дітей навчили користуватися такою онлайн-системою.
«Відвідала хороше навчання щодо платформи Google, де й навчали створювати хмарне середовище. Після нього відразу вирішили втілити це в реальність. Реалізувати це не було важко, думаю, з цим впорається кожен», – ділиться Наталія Кучмук.
Згодом вчителька почала розробляти електронні журнали для колег.
До слова, заклади загальної середньої освіти мають можливість перевести документообіг в електронну форму, відповідно до наказу МОН від 8 серпня 2022 року «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі».
У школах класний журнал вестимуть в електронній формі без потреби дублювання його на папері. Заклад може обирати будь-яку електронну освітню інформаційну систему (ОІС), яка надає послугу з ведення електронного класного журналу або ж скористатися безкоштовним державним сервісом «eJournal» на базі програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту».
Причиною переходу на електронні журнали Наталія Кучмук називає те, що хотіла, аби батьки бачили успішність своїх дітей. Спершу на них не могли перейти повністю, оскільки це була власна розробка, не затверджена Міністерством освіти.
Вчителька розповідає, що потім перейшли на програму «Єдина школа» і відразу відмовилися від паперових журналів. Нею користуються вже 110 000 учнів у понад 500 навчальних закладах у 16 областях України.
«Єдина школа» переводить в електронний формат усі процеси, які досі відбуваються на папері. Доступ до системи мають вчителі, учні та батьки за допомогою звичайного додатку у смартфоні. Батьки таким чином отримують інтерактивний зв'язок з учителем і доступ до електронного журналу та щоденника.
Вони можуть контролювати присутність своєї дитини на уроках та стежити за її успішністю. Все як раніше, але тепер у гаджеті й з доступом 24/7.
Вчитель має свій логін і пароль, а бачить тільки ті класи, у яких він викладає. Класний керівник має доступ до всіх учнів свого класу, а керівник закладу бачить увесь процес і може зайти на сторінку будь-якого класу чи учня.
У системі вчитель створює домашнє завдання з додатковими файлами. Додавати можна фото-, відео- та аудіо- матеріали. Працювати можна як з усім класом, так і з кожним учнем індивідуально. Також вчитель має змогу розробити власні тести на наявному в системі конструкторі тестів.
Учень відкриває свій електронний кабінет й отримує доступ до завдань або надіслані йому тести. Після їх виконання так само в електронному форматі надсилає вчителю. Файли з виконаним завданням можуть бачити лише вчитель, батьки учня та він сам. Інші ж учні класу доступу до них не мають, а тому «списати» не можуть.
Додаток для учня також передбачає електронний щоденник. Там записаний розклад і дублюються оцінки із журналу. Запланований вчителем онлайн-урок відображається у додатку учня.
Зайти на нього він може у своєму особистому кабінеті або у будь-який час переглянути його в записі.
Для батьків відкрита повна інформація щодо освітнього процесу їхньої дитини. Вони бачать розклад, статистику успішності у вигляді графіку, оцінки, відвідуваність та домашні завдання. Знають, у якому форматі та навіть у якому кабінеті відбувається навчання.
Батьки спілкуються з класним керівником та іншими вчителями, які викладають у їхньої дитини через наявний в системі месенджер. У них також є можливість отримувати актуальні новини та повідомлення школи.
«Тут зручний інтерфейс, є все, що потрібно для учасників навчального процесу. Програма легка у використанні. Ніхто нас не змусить писати паперові журнали», – каже Наталія Кучмук.
Підсумовуючи, Оксана Мартинюк каже, що такі проєкти мають лише позитивний вплив на школу та дітей. Зокрема СЕЕН під час воєнного часу є надзвичайно кориснною для учнів, тому що готує їх до саморегуляції та пошуку ресурсів, виходу з емоційних криз. Надалі програму планують впроваджувати у класах, за можливістю, розширювати.
Жінка коментує, що електронні журнали – максимально зручний спосіб документообігу, що залучає до навчального процесу і батьків, і дітей. Учні завжди мають можливість індивідуального доступу до оцінок та домашніх завдань. До паперових журналів повертатися не планують.
Розповідає, що за два роки функціонування Сінгапурської математики батьки дуже задоволені такою системою навчання, адже це потужний інструмент для розвитку логіки дітей. Цього року планують сформувати вже два класи Сінгапурської математики.
