Волинянину Олександру Сацюку було лише 20 років, коли він зустрів смерть 29 серпня 2014 року у «зеленому коридорі» під час виходу з Іловайського котла.
Про нього пише Район.Любомль.
2 вересня тіло Олександра Сацюка разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі привезли до запорізького моргу. Тимчасово був похований на цвинтарі міста Запоріжжя, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК.
Тільки через чотири місяці захисник з Любомля знайшов свій вічний спочинок на рідній землі.
Коли розпочалися протистояння на Сході, Олександр тричі ходив у військкомат за повісткою і йому постійно відмовляли. Пояснювали, що через стан здоров’я не може служити. Тоді хлопець записався добровольцем у спецпідрозділ «Світязь».
9 квітня 2015 року його посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Рішенням Волинської обласної ради від 10 грудня 2020 року «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно).
Читайте також:
- Віддали свої молоді життя за Україну: на Волині рідним полеглих Героїв вручили державні нагороди
- Мати чекала з перемогою, а зустріла в домовині: попрощалися із ексфутболістом волинського клубу Романом Шавлюком
- Рідні не вірили в його смерть до останнього: волинянину Олегу Пастухову навіки 48
- З перших днів вторгнення боронить Україну: військовослужбовець з Волині отримав почесну нагороду від Залужного
