У заповіднику «Древній Звенигород» на Львівщині з’явилися цифрові копії 20 артефактів княжого міста X-XIII ст. Їх у форматі 3D можна переглянути в музеї на чотирьох стаціонарних планшетах.
Оригінальні знахідки зі Звенигорода зберігаються у Львівському історичному музеї та Музеї археології Інституту українознавства ім. Крипʼякевича НАН України, їх виявили археологи у різні роки досліджень.
«Через війну багато музеїв заховали і убезпечили свої фонди, тому знахідки зі Звенигорода зараз недоступні для огляду у цих музеях. Але їхні цифрові копії можна оглянути у заповіднику», – зазначила директорка заповідника Мар’яна Гой.

На планшетах можна вибрати в меню артефакт, прочитати про нього детальніше і покрутити 3D модельЧотири планшети поділені за тематикою:
- духовне життя Звенигорода;
- культура;
- побут;
- торгівля.






Знайдені у Звенигороді імпортні амфори і ювелірні намистини з Києва,
а також торгові пломби свідчать про активну торгівлю середньовічного міста. А три мушлі пілігримів, які проходили паломницьким маршрутом святого Якова до іспанського Сантьяго-де-Компостела, пояснюють, що у середньовіччі мандрували не лише купці. Деякі особисті речі – про заможність містян.

Мушля пілігрима, який проходив шлях святого Якова в Іспанію«Наприклад, оцифрованих енколпіонів (нагрудних хрестиків) є два. Один дуже вишуканий і його точно могли собі дозволити лише дуже заможні мешканці. Другий – набагато простіший, його носили багато звенигородців», – пояснює наукова співробітниця заповідника Мирослава Іваник.
3D моделі доповнять мандрівку Звенигородом в окулярах віртуальної реальності, в яких кожен відвідувач може не лише оглянути, як виглядало місто, вулиці чи архітектура, але й «зайти» в приміщення, оглянути інтер’єри княжого палацу чи храму.

Панорамне відтворення дерев’яної дороги у ЗвенигородіНагадаємо, Звенигород – одне з найдавніших столичних міст Галицької Русі. Перша згадка зафіксована у літописах у 1086 році. Його збудував в XI ст. князь Володар Ростиславович, правнук Ярослава Мудрого. Найбільший розквіт міста припав на часи князювання його сина Володимирка, батька Ярослава Осмомисла. У XI-ХІІІ ст. Звенигород був столицею князівства. У 1241 році місто спалили монголо-татари. Культурний шар добре зберігся у ґрунті завдяки тому, що тут майже не було пізніших будівель. У 2020 році у Звенигороді створили заповідник.