У Львові біля меморіалу депортованим українцям з території Закерзоння відбулося урочисте віче з нагоди 80-х роковин депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Любачівщини, Західної Бойківщини та Південного Підляшшя у 1944-1951 роках.
Віче відбулося у неділю, 8 вересня. Про це повідомляєЛьвівська обласна рада.
До заходу долучилися депутати Львівської обласної ради: голова товариства «Надсяння» Соломія Риботицька голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції обласної ради Святослав Шеремета в.о. керуючого справами Львівської обласної ради Ярослав Гасяк почесна голова ВГО Союз Українок Ореслава Хомик отець Микола Біляк з храму святого Юрія Переможця, ПЦУ.
Квіти до пам'ятника поклали представники товариств та об'єднань «Закерзоння», «Холмщина», «Надсяння», «Любачівщина», «Лемківщина», «Устріки» (Західна Бойківщина), «Бойківщина», «Пам'ять і спадщина», влада та громадські організації.
«Вважаю, що злочини комуністичного режиму мають бути покарані. Світ має знати імена злочинців. Ми повинні вшанувати імена тих, хто постраждав під час депортації.
Адже близько 700 тисяч українців втратили житло, втратили майно, а частина – втратила життя. Нині йде війна й українці знову вимушені покидати свої домівки», – сказав депутат Святослав Шеремета.
Читайте також: Без права повернення додому: етапи депортації українців у 1944-1951 роках
Віцепрезидент Українського Католицького Університету отець доктор Богдан Прах відправив поминальну панахиду у супроводі хору «Надсяння» під керівництвом Володимира Пасічника та хору «Лемковина» під керівництвом Олега Кузика
«Знову йде війна і знову депортовані українці. Є українці, особливо з території Західної Бойківщини, які у 1951 році були переселені на Донеччину, Луганщину, Миколаївщину, Одесу. І з початком війни 10 років тому вони знову тікають і знову вони депортовані. Ми повинні пам'ятати нашу історію і молитися за тих, хто загинув під час депортації. А це багато вбитих і померлих дітей, старших людей, молоді. Ми часто їздимо на наші терени, ми не претендуємо на ці території, ми не претендуємо на пільги, ми молимося на цвинтарях наших пращурів», – зазначила донька переселенців,
депутатка і голова товариства «Надсяння» Соломія Риботицька.
З нагоди 80-х роковин депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Любачівщини, Західної Бойківщини та Південного Підляшшя на Львівщині заплановано ряд подій, які триватимуть до 30 вересня.
Читайте також: «І поїхали ми на двох підводах»: чи отримають депортовані українці відновлення справедливості від держави
Довідково
У ці дні виповнюється 80 років від початку депортації з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках українців – автохтонних мешканців цих регіонів. Сотні тисяч українців депортували у примусовому, позасудовому порядку. Загалом, за офіційними даними, у 1944-1946 роках переселили до СРСР понад 482 тисяч осіб. У 1947 році близько 150 тисяч українців в рамках опреації «Вісла» депортували на північ та північний захід Польщі. У наступні роки (до 1951-го) до УРСР з території Польщі переселили ще близько 50 тисяч осіб. Депортація супроводжувалася терором, репресіями, конфіскацією майна, встановленням режиму спецпоселень для депортованих українців, обмеженням їх політичних, соціальних, економічних і культурних прав. Тотальне виселення корінних українців зі споконвічних теренів за етнічною ознакою було ретельно сплановане і брутально здійснене комуністичними режимами Польщі та СРСР. Виселені з території Польщі українці знайшли свою другу домівку в різних регіонах України від Галичини до Причорномор’я, Слобожанщини та Донеччини.