Львів

На Бущині велопробігом та патріотичним вічем вшанували пам'ять Головного командира УПА. ФОТО

9 вер•Район.in.ua

У неділю, 8 вересня, на Бущині відбувся традиційний, вже сьомий за ліком, велопробіг до Дня фізичної культури та спорту України та в пам'ять про Головного командира УПА Василя Кука

Серед його учасників були мешканці Буської та Красненської громад: представники органів місцевого самоврядування, депутати, діти та дорослі, ті, хто прагне бути здоровим і веде активний спосіб життя.

Після старту у Буську велосипедисти у супроводі поліцейських машин та карети швидкої допомоги здолали шлях до Красного (через села Чучмани та Сторонибаби), де приєдналися до патріотичного віча з вшанування роковин смерті Головного командира УПА Василя Кука.

Біля могили видатного провідника зібрались люди, щоб віддати шану його пам’яті та згадати героїчні сторінки історії націоналістичного руху – селищний голова Роман Фурда, племінники Василя Кука — Ольга Приступа та Ігор Кук секретар виконавчого комітету Богдан Глова голова районної Спілки політв'язнів і репресованих Сергій Бондаренко представник Золочівської станиці братства ОУН-УПА Володимир Зубар голова Красненського осередку Спілки політв'язнів і репресованих

Мар'ян Длугош пластуни, представники ветеранських організацій з Львівської, Стрийської, Самбірської, Жовківської, Золочівської станиць та небайдужа громадськість.

Місцеві священнослужителі о.Степан Жукровський та о.Юрій Толочний відправили панахиду.

Хвилиною мовчання вшанували тих, хто віддав своє життя за свободу України. Прозвучав Гімн Українських Націоналістів. До могили земляка представники Буської та Красненської громад поклали квіти.

«Ми вшановуємо не просто людину, а легенду, яка показала, що навіть у найважчі часи варто боротися до кінця за свою Батьківщину. Його жертовний шлях нині продовжують наші сучасники, котрі воюють проти того ж заклятого ворога, яким є росія. У цьому аспекті важливим для нас є залучення на такі заходи молоді. І кожного року, відколи ми проводимо цей велопробіг, серед його учасників багато 7-, 8-, 11- річних дітей. І кожен знає, що бере участь у акції пам’яті Василя Кука»,– наголосив селищний голова Роман Фурда.

Історичні факти з життя генерал-хорунжого Василя Кука повідомив секретар виконавчого комітету Богдан Глова, зокрема про його дитячі та шкільні роки у Красному та Золочеві.

Згадав про його вчителів, зокрема Івана Ладу колишнього січового стрільця, директора гімназії, священика о.Миколу Хмільовського (колишнього капелана УГА). Тож виховання майбутнього керівника УПА відбувалось в українському патріотичному дусі. Згадав, що Василь Кук блискуче виконував дуже різноманітні завдання. Треба було організувати підпільну друкарню – він її створив на хуторі під лісом. Тут надрукована його праця про підпільну конспірацію. До слова, його називали майстром конспірації. Також Василь Кук організував спеціальну хімічну лабораторію, в якій виготовляли ручні гранати, міни, самозапалювальні пакети.

Зі Степаном Бандерою зустрівся в жовтні 1939 року, коли той вийшов з тюрми у Бересті. Увійшов у революційний провід ОУН, який очолив С. Бандера. Організовував ОУН на Сході України, потім УПА-Південь у 1943 р. Успішно проводив діяльність ОУН на східних землях, перебуваючи в тодішньому Дніпропетровську. Там познайомився з майбутньою дружиною Уляною. Тобто, проводив підпільну роботу по всій Україні. До загибелі Романа Шухевича був його заступником, а опісля – Головним командиром.

Історик за освітою, Богдан Глова також зазначив, що навіть ті листи, які поширювала КДБ, з метою скомпрометувати Василя Кука, його не зламали. Йому доводилось нераз посилати на вірну смерть своїх підлеглих. Сам залишився живим. «Чому тебе не вбили?» – це питання чи не найчастіше доводилось чути Василеві Куку протягом свого довгого життя. Особливо це стосувалось періоду після захоплення його КДБ і перебування у тюрмі. Він не знав, що відповісти, при тому робив усе, аби перемогти свого ворога.

Племінниця Василя Кука – Ольга Приступа розповіла, як тоді у селі реагували на його діяльність. Були стійкі матері, котрі мовчки оплакували загибель своїх синів, були й такі, хто звинувачував саме Кука в їх смерті. І ці докори чула його мама. Згодом усю родину вислали на Сибір. Нагадаю, що двох братів Кука стратила польська влада. А його маму Параскевію за незламний характер назвали Українською Скорбною Матір’ю

А ще племінниця пишається, що завдяки багатьом небайбужим людям вдалося виконати заповіт Василя Кука – бути похованим у рідному Красному.

«Бо ж хотіли поховати у Львові.

І що б то було? А тут у нас завжди є люди, і не лише на Василія, коли дядько народився, чи на роковини смерті. При всіх урочистостях тут, біля меморіалу завжди згадують про Василя Кука, моляться за нього і його полеглих побратимів. Прийдуть і завтра, бо вдячна пам’ять земляків не вмирає»,– переконана Ольга Приступа.

Цікаву інформацію про пошукові роботи на Золочівщині повідомив Володимир Зубар. Йдеться про криївку, у якій Василь Кук переховував документи. Згодом її мають відновити і створити музей Василя Кука.

«Золочівщина шанує свого земляка, котрий у надзвичайно важкий час взяв на себе керівництво збройним опором, розуміючи усі трагічні наслідки. Це була людина високоінтелектуальна, з незмірною силою духу, історик, психолог, вмілий організатор. Вже у досить похилому віці він зумів передати досвід молодій генерації, котра нині продовжує боротись з тим же ворогом українства»,– сказав Володимир Зубар.

Завершилась урочистість спільним виконанням Державного Гімну України.

Зазначимо, що щороку цю спортивно-патріотичну акцію організовує депутат Буської міської ради, голова Спілки політичних в’язнів та репресованих Сергій Бондаренко.

Загальна протяжність маршруту Буськ–Чучмани–Сторонибаби–Красне–Буськ, який подолали цього дня велосипедисти, становила 23,5 кілометра.

Свобода, рада, Лев, Культура, Громада

Читайте ще