По це зазначив проректор Львівського національного університету імені Івана Франка (ЛНУ) Віталій Кухарський.
На думку проректора, мотивація починається з простого: гідного визнання праці, прозорої системи заохочення та реальних можливостей для професійного зростання.
Один із наших пріоритетів – формування чіткої політики винагороди за внесок у розвиток університету: участь у міжнародних проєктах, створення інноваційних курсів, адміністрування цифрових рішень, акредитація освітніх програм, викладання іноземною мовою.
Реклама
“Має бути створена система розвитку компетенцій як для викладацького, так і адміністративного персоналу – з відкритими можливостями для зростання, навчання, лідерства. Школи лідерства, підтримка жіночого представництва в управлінні та науці, відкриті конкурси на всі адміністративні та керівні позиції формують нову культуру прозорості та відповідальності”, – зазначає проректор ЛНУ Кухарський.
Ці підходи мають бути доповнені прозорими механізмами фінансової мотивації для гарантів і робочих груп освітніх програм. Формування бюджетів програм із передбаченими витратами на промоцію та розвиток – одна з кращих європейських практик,
що дозволяє підвищити якість і автономність освітнього процесу.

Фото з особистого архіву Віталія Кухарського
Створити умови, в яких комфортно працювати усімЯкісна освіта починається з простого запитання: чи зручно тим, хто її забезпечує? У першу чергу – сучасні офіси та навчальні простори. Пріоритет – модернізація застарілих приміщень, стабільний високошвидкісний інтернет, резервне живлення, надійна техніка й доступ до всіх необхідних інструментів.
Цифрова інфраструктура – ще один ключовий елемент. Сучасна LMS, інтерактивні платформи для гібридного навчання, доступ до провідних наукових баз, використання інструментів штучного інтелекту – усе це має бути не винятком, а стандартом.
Віталій Кухарський додає, що комфортна робота – зони відпочинку, підтримка ментального здоров’я, профілактика вигорання, доступність простору для людей з інвалідністю, інфраструктура для працівників із дітьми – важливі елементи, що напряму впливають на щоденну ефективність.
Інтегруватися в європейський освітній простірНа думку проректора, європейські практики свідчать, що міжнародна відкритість – це основа якості, визнання та доступу до нових можливостей.
Інтеграція у світову академічну спільноту включає системну роботу з міжнародними рейтингами, участь у професійних об’єднаннях, співпрацю з європейськими університетами. Це і спільні програми, і академічна мобільність, і грантові ініціативи. Університет має бути присутній на таких майданчиках, як Європейська асоціація міжнародної освіти (EAIE), брати участь у створенні подвійних дипломів, міжнародних дослідженнях і короткострокових стажуваннях.
“Найкращі зміни – ті, які працюють не лише на стратегічному рівні, а відчуваються в щоденній роботі. І саме такими мають стати зміни в університетському середовищі – реальними, відчутними й орієнтованими на розвиток”, – підсумовує Кухарський.