На паспортному контролі вРосії стояла вчерзі для європейців. Громадян країн-членів Митного союзу пропускали окремо, розповідає менеджер 21-річна Галина Кордіяка зіЛьвова. Була вСанкт-Петербурзі тиждень наконференції. Летіла вПітер літаком ізпересадкою вКиєві, бопрямих зіЛьвова нема. Квиток вобидва боки коштував 3,5 тисячі гривень.
Надворі був кінець листопада. Гіршого часу годі придумати: жодного зеленого листочка, напівдощ-напівсніг цілими днями, вогко, вітер здуває голову. Пожаліла, щоприїхала впальто іневзяла куртки зкапюшоном або дощовика. Завсі дні бачила лише пару людей ізпарасольками ітозламаними. Всі інші спокійно мокнуть під дощем.
Екскурсій незамовляла. Увільний час ходила, куди ноги несли. Дуже сподобалося ввечері нанабережній забудівлею Ермітажу, коли піднявся густий туман ізасвітилися вулиці. Якщо пройти прямо убік Троїцького мосту йзвернути праворуч можна побродити дуже милими вуличками. Знабережної річки Мойки надзвичайний краєвид: романтичне світло ліхтарів, човники тамістки вдалині. УПетербург варто поїхати тільки заради цього.
Недалеко звідти стоїть храм Спаса-
на-Крові. Натрапила нанього випадково іперші кілька секунд немогла зрозуміти щоце. Куполи подібні доморозива-ріжка з"Макдональдзу", посипаного солодким кольоровим драже. Водночас це дуже велично. Можна довго розглядати деталі.
Навпроти сувенірний ринок, типу львівського "Вернісажу". Нічого особливого, але запам'яталися матрьошки. Очі розбігалися: великі, маленькі, веселі йнедуже, здерева, зкераміки, зведмедями, зобличчям Путіна таВейна Руні (англійський футболіст. "Країна") усе для найвибагливіших туристів.
За ринком дорога доплощі Марсове поле таЛітнього саду. Наполі було мокро, якісь жінки фотографувалися біля вічного вогню. Навколо кущі йкалюжі. Літній сад уцей період закритий. Взагалі пізньої осені парки ненайкраще місце для відпочинку.
На набережній Фонтанки, біля 1-го Інженерного мосту, єпам'ятник Чижику-Пижику. Має вигляд маленької бронзової пташки. Чижик-Пижик герой жартівливої пісеньки, вякій він п'є горілку наФонтанці. Завесь час існування пам'ятник крали зо п'ять разів.
Мостів уПетербурзі дуже багато злевами, зкіньми, зєгипетськими скульптурами,
просто кольорові. Запам'ятався Банківський зохоронцями-грифонами, вяких позолочені крила. Посиньому мосту кілька разів ходила йнепомічала, бовін частина площі. Єще жовтий ічервоний.
Розведення мостів особливого враження несправило. Друга ночі, дме вітер, дощ б'є влице, івголові лише одне: коли ви вже розведетесь нарешті. Масштаби Дворцового мосту вражають зблизька, здалеку їх оцінити неможливо.
Коли поверталися додому, наДворцовій площі грав саксофоніст. Ніч, порожньо, авін грає, ізвук відбивається від Будинку головного штабу, створюючи ефект накладання. Це коли зодного боку грає музикант, аздругого звук відбивається від будівлі, надекілька секунд відстає інакладається намелодію живого саксофоніста. Чути водночас музику івідлуння. Знайомі сказали: він майже кожної ночі там.
Ермітаж must-see для кожного, хто зупиняється вПітері. Вхід для громадян Росії таБілорусі 250рублів, для іноземців 400 (65 і104 грн відповідно. "Країна"), для студентів вільний. Якприйшла вмузей, згадала, щозалишила студентський ухостелі. Почала говорити зкасиркою російською йтицяти їй 250рублів.
Але чито моя російська була така погана, чито касирка дуже сувора, але без документа зівказаним громадянством мене пускали лише за400рублів. Мусила вертатися постудентський.
В Ермітажі запам'яталася скульптура Зевса наОлімпі. АВенера Мілоська особливого враження справила. Вмузеї єдекілька оригіналів Леонардо даВінчі, але біля них таке скупчення народу, щоямайже нічого нерозгледіла. Адозалу імпресіоністів просто невстигла.
Дуже люблять уСанкт-Петербурзі лазити дахами. Пропонують екскурсії типу "Альтернативний Пітер", де досвідчені "дахолазці" водять навідносно безпечні дахи зкраєвидом намісто. Кажуть, багато дахів закрили, бомешканці будинків часто звертаються вміліцію. Мені звикладачем місцевого університету пощастило легально полазити подому звидом наВелику хоральну синагогу. Яприкидалась студенткою факультету архітектури. Люди були дуже добрі йвідкривали дахи. Страшно було лізти залізною драбиною. Треба мати сильні руки, або хлопця, який пробирається перший ітягне тебе нагору. Нагорищі темно, брудно ізатхло. Нажаль, краєвид зіпсувала погода дощило.
У Пітері багато експериментують ізвивісками:
"Влад Салат", "Не грусти", бар "Папа любит" іще купа подібних реклам. Один магазин сувенірів немав вивіски, але біля нього стояв дорожній знак: чоловічок несе пакунок ізнаписом "Надоже, подарки!"
Не натрапила нажодну пристойну креативну кав'ярню. Зате помісту багато їдалень. Одна знайвідоміших мережа "Копейка". Дешево ісмачно.
Серед пітерців славиться нелегальна китайська їдальня. Її адреса відома далеко невсім. Мене привів туди знайомий, який дізнався про неї від когось ізприятелів. Їдальня знаходиться водному здворів наприкінці Загородного проспекту напершому поверсі вквартирі. Нівивіски, нівказівників. Тільки аркуш формату А4, приліплений скотчем додверей, ізнамальованою фломастером китайською абракадаброю. Була там декілька разів. Постійні відвідувачі художники, поети, фріки талюбителі аніме. Весь персонал китайці, жоден зяких неговорить добре російською. Уменю низка китайських традиційних страв засмішними цінами. Порції величезні ісмачні. Безкоштовний чай мате йкитайські фільми, щокрутять навеликому екрані. Атмосферу описати важко, але туди хочеться повертатися.
Запам'яталася кальянна також прихована від загалу. Щоб туди потрапити, слід попередньо зідзвонитися звласником. Крім кальяна, можна замовити випивку або неподібний ніна щочай. Це вишневий пуер, якого приносять цілий чайник. Ще одна фішка закладу: платиш, скільки вважаєш запотрібне.
У барі "Джамп" бармен, дізнавшись, щоя зУкраїни, назвав мене хохлушкою. Потім перепросив іпригостив настоянкою зягід такави. Його друзі багато розпитували про Крим, бопланували відпочити там влітку.
У Башті грифонів немає вікон і дверей
На вигляд Башта грифонів, якцегляна труба котельні заввишки 11м тадіаметром 2м. Звів її1858 року якприбудову доаптеки власник закладу Вільгельм Пель разом ізсином. Немає вікон ідверей, донеї вів підземний хід. УБашті Пель розмістив хімічну лабораторію. Кажуть, проводив алхімічні експерименти, намагався перетворити ртуть назолото. Заіншою легендою аптекар винайшов формулу щастя. Начебто відтоді їїохороняють крилаті потвори, грифони. Башту вважають символом успіху йбагатства, яківесь аптечний квартал, де вона знаходиться. Туди вгості доПеля часто приходив хімік Дмитро Менделєєв.
1994 року художник Олексій Кострома встановив наверхівці Башти яйце вкоробці, щомало символізувати єдність двох свят Дня солідарності трудящих іВеликодня таоб'єднати робітників, митців ірелігійних діячів. Яйце декілька разів нищили, доки місце невизнали культурною пам'яткою.
Розташована Башта на7-й лінії Васильєвського острова. Інші назви Цифрова або Башта самотнього оптиміста.
