На кінець літа, перед початком навчального року у вишах, у Львові традиційно зростає попит на оренду житла. Через політичну ситуацію в країні, цього року такий попит тримався на рівні ще з весни: згідно з офіційними даними, місто Лева прийняло на тимчасове чи довготривале проживання вже більше 5 тисяч переселенців. «Вголос» вирішив з’ясувати, яка нині ситуація на ринку нерухомості, як вона змінилася за час останніх подій та чи готовий Львів прихистити усіх охочих.
Ціни завищені Львів’янці Олені 24 роки. Вона – офісний працівник, який щомісяця отримує середню львівську зарплату. Останні півроку дівчина мешкає в орендованій квартирі економ-класу і зізнається, що навіть порівняно низька оплата за житло – таки б’є по кишені.
«Зараз я кожного місяця «виходжу на нуль», - розповідає Олена. – Зайвих коштів абсолютно не маю. Велику їх частину віддаю за квартиру та комунальні послуги, натомість на власні потреби залишається абсолютний мінімум».
Двокімнатна квартира у районі ближнього центру обходиться дівчині та її співмешканці у 2 200 гривень на місяць. За таку ціну,
вважають львів’янки, якщо пощастить, можна знайти пристойне житло у віддаленому районі, проте із кращими вигодами. Наприклад, на додачу – після хорошого ремонту та із пральною машинкою.
«Зараз ми хочемо знайти іншу квартиру, – ділиться планами Олена. – Можливо, із кращою побутовою технікою та умовами. Нехай добиратися до роботи буде трішки довше, проте взимку нам не доведеться мерзнути, як у нинішньому помешканні». Дівчина вважає, що дуже часто власники переоцінюють «товар», який віддають в оренду. Відтак з’являється невідповідність ціни та якості послуг.
Саме про це ми вирішили розпитати голову Львівського регіонального відділення Асоціації ріелторів України Андрія Борисова.
«З моменту Євро-2012 у нас ціни почали стрімко зростати, – констатує ріелтор. – Напевно, тоді була надія, що ми можемо виставляти майже європейські ціни. Однак сподівання не справдилися».
За його словами, минуло два роки, й українська гривня переживає не найкращі часи. А це позначається і на сфері житлових послуг.
«Щодо ціни та якості, – аналізує фахівець, – то на ринку оренди саме зараз,
через те, що гривня «впала», все стало адекватніше. Всі об’єкти, що були виставлені на оренду, орієнтовані на долар чи євро, але саме в цій валюті люди не можуть продовжувати платити. Умовно кажучи, шикарну квартиру виставляли за 1 тисячу доларів, це було 8 тисяч гривень. Зараз цей еквівалент залишається попри те, що долар вже коштує майже 13 гривень. Тобто тут на одну третину втрачено у валюті. Якщо це взяти до уваги, то ціни, які втратили валютний компонент – більш наближені до справедливих».
Переселенці та «гарячий» сезон Шукати житло економ-класу у другій половині серпня, як планує орендатор Олена – це невдала ідея. Ріелтори зазначають, що саме зараз студенти полюють на дешеві квартири із найпростішими умовами. Загалом, за різними підрахунками, у Львові навчаються майже 130 тисяч студентів. І більше половини із них прагне жити у приватному помешканні замість гуртожитка.
«Саме зараз студенти активно винаймають квартири, – каже Андрій Борисов. – Проте вони зіштовхуються на проблеми із господарями, що гальмує процес у пік сезону. Адже не всі власники готові приймати студентів.
Бояться, що ті знищать їхнє майно, тому шукають «більш стабільну публіку».
Стабільною публікою фахівець вважає переселенців, які переїздять до нашого міста. Зараз вони займають свою нішу на орендному ринку, і їхня кількість не настільки критична, аби спровокувати недостачу житла. Відтак, за його словами, пропозиція у Львові здатна задовільнити немалий попит, адже після Євро-2012 вже з’явилися тисячі нових об’єктів для довготривалої оренди.
Ріелтор також розповідає, що досвід роботи з гостями зі сходу та Криму досить неоднорідний, і підбивати підсумки поки що рано.
«Впродовж червня я поселив шість сімей зі сходу України, які орендують житло. Це сплеск для Львова, в минулі роки такого не було. Вже за липень я поселив тільки дві сім’ї. Мені також розповідали колеги, що лише в першій половині серпня дехто поселив близько десяти родин», – розповів Андрій Борисов.
За його словами, наразі на ринку чітко простежується наступна тенденція: сегмент дорогого житла (понад 4 тис. грн. на місяць) залишається достатньо вільним. Натомість пропозиції економних квартир (за 2-3 тис.
грн. на місяць) – «розбираються» наввипередки. Оголошення швидко з’являються і так само моментально зникають. Проблеми можуть виникнути лише у господарів, чиї помешкання розташовані у незручному районі міста.
На дороге – попиту нема Львівські реалії напряму залежать від загальноукраїнських. Відтак усі фахівці у сфері нерухомого майна як один констатують: події у державі моментально відбилися на ринку оренди та купівлі/продажу.
«Цьогоріч я отримав своєрідний подарунок від клієнтів, – розповів Андрій Борисов. – У 2013 році в мене була низка замовлень на купівлю-продаж великих vip-об’єктів у центрі Львова. Ми оформили попередні угоди і я вже отримав завдаток. Пізніше частина тих панів, здебільшого іноземців, які хотіли придбати нерухомість vip-класу, відмовилися від цієї ідеї, навіть незважаючи на завдаток. Та й загалом таких замовників стало набагато менше. Маю на увазі сегмент цінової планки від 200 тисяч доларів і вище».
Щодо дешевшої нерухомості то, за його словами, на львівському ринку нині панує високий попит. Зокрема на 1-2-кімнатне житло вартістю до 60 тис.
умовних одиниць. Як припускає ріелтор, у цій категорії ціни навіть повільно зростають, а на ринку – помітне пожвавлення. Зворотня ж ситуація із дорогими квартирами люкс-класу: пропозиція на помешкання, що коштують поза 120 тис. у.о. вища, аніж попит на них. Хоча до загальносвітової фінансової кризи 2008 року саме такі об’єкти були надзвичайно рентабельними.
Як зазначає голова комісії із питань дотримання Статуту і Кодексу етики Асоціації ріелтерів України Дмитро Корчев, порівняно із попередніми роками усі показники у всіх сферах ринку нерухомості зменшилися приблизно вполовину. А, до прикладу, ціни на майно в зоні АТО впали до нуля, бо зараз там воно нікому не потрібне.
Щодо оренди житла у Києві, то ціни, звісно, зросли. Тим паче, що орендарі хотіли б сплачувати фіксовані кошти за комунальні послуги, які постійно зростають. Все це болісно сприймає кишеня винаймача.
«Пропозиція, як і раніше, більша, аніж попит. Тим не менше, на відміну від ринку купівлі та продажу, орендна сфера – зараз у кращих умовах, - стверджує Олександр Рубанов, президент Спілки фахівців з нерухомого майна України. – Загалом ринок у Києві почав «просідати» десь із березня, після усіх політичних і воєнних подій».
Наразі аналітики опрацьовують усі зміни, що відбуваються у галузі, однак уникають давати навіть короткотермінові прогнози.
Юстина Дусан, «Вголос»