Львів

Всім мамам – безкоштовний проїзд!

17 бер•Вголос

Я не розумію, чому цей проїзд має бути безкоштовним в ПРИВАТНОМУ транспорті для власників різного роду «посвідчень». Тим паче, якщо ці посвідчення не «липові», держава їм платить хоча б якусь державну допомогу, на відміну від мам. І на відміну від мам, вони мають право їздити безкоштовно в комунальному транспорті. - Передавайте гроші за проїзд!

-  В мене посвідчення! Молодої мами, я в декреті!

Напевно, якби я так відповіла водію маршрутки, він би мене облаяв і вигнав геть. Та навіть якщо б я так пояснила контролеру в комунальному тролейбусі, чому не оплатила за проїзд, той злісно б вимагав оплатити 40 гривень штрафу.

Але, якщо подумати логічно, чому молоді мами не можуть їздити безкоштовно? Адже, доглядаючи за грудною дитиною, вони фактично втрачають працездатність. Бо в садок до двох років не беруть, а бабусь або немає поруч ,або ті не мають можливості допомагати.

При тому молодій мамі не платять жодної допомоги на догляд за дитиною, з яких вона б могла оплачувати за транспорт. Ті смішні 130 гривень на місяць уряд ліквідував ще минулого липня (залишилася допомога на дитину,

приблизно 800 гривень в місяць, але вона саме на дитину і її потреби, а не на маму і її поїздки).

То з яких надходжень молода мама має платити за проїзд? І чому держава не забезпечила мамі відповідні пільги, адже мама ростить цій державі нового громадянина? І до декрету майбутня мама платила  податки державі. То чому держава зараз не може за маму потурбуватися?

Це, звісно, риторичні і наївні запитання. Я, звісно, не вимагаю безкоштовного проїзду для мам. Але я не розумію, чому цей проїзд має бути безкоштовним в ПРИВАТНОМУ транспорті для власників різного роду «посвідчень». Тим паче, якщо ці посвідчення не «липові», держава їм платить хоча б якусь державну допомогу, на відміну від мам. І на відміну від мам, вони мають право їздити безкоштовно в комунальному транспорті.

Я також не хочу ставати на захист маршруток як вид транспорту і їхніх постійних скиглень про нерентабельність бізнесу.

По-перше, чомусь в Україні рентабельним вважається бізнес якщо прибутки вище 100%, при тому в цивілізованих країнах прибутки в 15%  вже дуже і дуже добре.

По-друге, самі умови перевезення в малогабаритних маршрутках,

часто переповнених,  принижує людську гідність як таку. В них навіть безкоштовно їздити не хочеться. Особливо молодим мамам з дітьми. Та й дитячий візок туди банальне не влізе.

По-третє, в маршрутках можна нарватися на бидло-водія, який обганяє конкурента, порушуючи правила руху і нехтуючи безпекою пасажирів, який безкінечно висить на  телефоні, тримаючи керто однією рукою, і не чує прохань про зупинку, який на зауваження «Чому в салоні накурено?» в найкращому випадку у відповідь промовчить.

І який чомусь не розуміє різниці між приватним транспортом для власного користування і приватним транспортом для громадських перевезень.

І якби не залежність від місцевих органів влади, які видають дозволи на перевезення, , вони б давно встановили проїзд на рівні вартості півлітра бензину, а після дев’ятої взагалі  б не їздили, бо це малорентабельно. Ніколи не забуду діалог з водієм, який мене лайкою послав на таксі, після того як відмовився їхати з кінцевої зупинки о пів на десяту, бо «пустим не поїду, нема дурних».

«Зупиніть нам маршрутку, будь ласка, а то водії не зупиняються старим,

бо думають, що ми заплатимо», -  якось звернулися до мене на зупинці дві жінки. Я зупинила і подумала про нещасних пенсіонерів, кинутих державою, які на старості отримали  статус суспільного баласту чи навіть непотребу.

Я не знаю, чи заплатили ці жінки за проїзд, чи сказали таке ненависне для водіїв маршруток слово «посвідчення». Я сподіваюся, що заплатили, бо хочеться думати про людей лише хороше. Так, я погано ставлюся до людей, які кажуть в ПРИВАТНОМУ транспорті слово «посвідчення». Якщо це не відверта каліка, якій дуже важко пройти кілометр до тролейбуса чи трамваю. Якщо такого немає поруч, то прошу платити. Тим паче у пенсінера немає  потреби щодня далеко їздити. Хіба що цей пенсіонер працює. А якщо він працює, на відміну від знову ж таки непрацездатних мам, то яке може бути «посвідчення»?

Така категоричність до власників «посвідчень» з’явилась після того, як вирішила протягом кількох поїздок поспостерігати за пасажиропотоком.

Мене шокувало, що чи не кожен четвертий-п’ятий заходив з чарівним словом «посвідчення». При тому, ніхто цього посвідчення не показував,

ніби так має бути. При тому, що білье частину дороги ми їхали по тролейбусному маршруту. Ні, мене шокувала не кількість неповноправних львів’ян, а безпардонність цих львів’ян.

Бо я бачила паралельно багатьох стареньких, які заходили і платили за проїзд. Я бачила навіть літнього чоловіка з паличкою, які з усмішкою відмовлялися сісти на звільнене їм місце. Бо не вважав, що йому хто щось винен.

І ті, хто платили, напевно, мають меншу пенсію, ніж ті, хто має «посвідчення», тобто хто має правдиве посвідчення інваліда чи ветерана праці.

Чому власники «посвідчень», наприклад, не ходять до дорогих магазинів одягу чи навіть на недешеві базари, а 90% з них ходять в секунд-хенди? Бо знають, що в них немає грошей на дорогий одяг. Чому вони не ходять в ресторани, а купують найдешевші супові набори в супер-маркетах? Чому не вимагають в мазанинах давати їм товар безкоштовно, адже в них є  «посвідчення»?

І якщо держава виділяє дотації на соціальні види продуктів для малозабезпечених, то ні держава, ні міська рада не компенсує нічого приватним перевізникам за власників «посвідчень»,

більшість з  яких, переконана , просто пенсійні. Тобто не передбачають безплатного проїзду в маршрутках.

Моя мама - звичайна пенсіонерка. Вона їздить на тролейбусі, до зупинки якого з дому йти 15 хвилин. Коли поспішає чи немає вже сил, йде на маршрутку, де ніколи не сміла сказати слово «посвідчення».

Мій тато, теж пенсіонер, їздить раз-два в місяць на інший кінець міста на базар. Оскільки в нього на це є час, він сідає на один тролейбус, потім переходить пішки увесь центр і пересідає на інший тролейбус. І він ні разу не жалівся, що в маршрутці йому не дозволили безплатно проїхати. Бо він  ними не їздить.

Напевно, дехто  його назве скупим чи дивним. А я як молода мама хіба подякую, що завдяки таким пенсіонерам інколи молоді мами можуть їздити в маршрутках сидячи, а інколи просто  влізти в маршрутку, напхану частково власниками «посвідчень». 

Читайте ще