З байдужістю працівників, однієї із львівських лікарень, стикнулась мешканка міста. Про це вона повідомила у соцмережах.
Вчора прийшла в лікарню провідати чоловіка. А його немає в палаті. Запитую у чергової медсестри, де мій Андрій, а вона каже, що в палаті. Прийшли разом у палату, немає. Запитувати у тих, хто лежить з ним у палаті марно, що зрозумілого можуть розповісти люди з психічними захворюваннями. У результаті шукали ми його всім відділенням, знайшли години через півтори в кімнаті з господарським інвентарем. Він спав там між стелажами на підлозі... На каталці ми довезли його до лікарняного ліжка. У мене почалася істерика. А якби з Андрієм щось сталося? Ну як так можна ставитися до хворих з такими захворюваннями? Чи для лікарів ці хворі вже не люди? Чому владі немає ніякого діла до того, що відбувається в лікарнях? Справжніх лікарів від Бога майже не залишилося, а інші виправдовують свою недбалість маленькою зарплатою. Але хіба хворі винні в цьому? Чому через наших чиновників повинні страждати звичайні люди? Боляче і прикро, що таке твориться в наших лікарнях.
Джерело: varta1 - Варта1