Про це передає з місця події власкор IA ZIK
О 9 годині ранку на автобусній зупинці «Підрясне» зібралося десь до двох десятків осіб. А вже через годину на автотрасу вийшло близько півсотні селян, заблокувавши пішохідних перехід, обабіч якого зупинився рух великогабаритних, легкових автомобілів, автобусів. Військовій кареті швидкої допомоги вдалося проїхати крізь натовп. А водії вантажівок, які їдуть з-за кордону, спочатку просили-молили людей їх пропустити, а потім почали сваритися.
«Люди добрі, та я вже три тижні в дорозі! Що я вам поганого зробив? Я ж не відібрав у вас землю. Я такий самий простий чоловік, які ви…», – просить водій TIRа, але пікетники – невмолимі.
«Чого ви вирішуєте свої питання за рахунок таких самих бідняків, як ви? Я ж – не депутат якийсь. Простий чоловік. Краще перекрийте вхід у Верховну Раду…», – вигукнув з вікна старенької автівки чоловік, розвернувся й поїхав назад.
Щоправда, працівники поліції скеровують рух автомобілів в об’їзд міжнародної автотраси, однак великогабаритному транспорту там годі пройти. Обабіч заблокованого пішохідного переходу утворилися черги.
Розвернутися TIRам – важко.
Жінка з легковика кричить, що везе дитину в лікарню. Однак, побачивши грізну бабусю з палицею, злякано зачинила дверцята.
Крик, гам, шум. Хоча до пікетників ще приїхали голова Яворівських РДА, заступник голови райради – відповідно Орест Хлян, Володимир Мацелюх, однак їхні аргументи людей не втихомирюють.
Зокрема, нещодавно призначений голова Яворівської РДА Орест Хлян ще до початку пікетів пояснив селянам, що вчора відбулася спільна сесія Рясно-Руської та Домажирської сільських рад, де було ухвалено спільне рішення про компенсацію городів іншими земельними ділянками, люди на пішохідний перехід таки вийшли.
У розмові з журналістом учасниця акції непокори пані Олена сказала, що вона прийшла через свою маму Дарію Федорівну Машевську, 1939 року народження, на яку керівництво Львівської залізниці подало в суд.
«Судять за самовільне захоплення землі не лише мою маму, а ще 26 людей. Хоча вони нічого не захоплювали. Наші хати, біля яких проходить ця аварійна колія для товарняків, стоять вже по сто років», – бідкається жінка.
У коментарі власкорові IA ZIK сільський голова Рясно-Руської Емілія Смокоровська інформацію про конфлікт Львівської залізниці із селянами підтвердила,
але, з її слів, суди зараз призупинилися.
«Проблему будуть вирішувати вже опісля реорганізації Львівської залізниці», – пояснила очільниця Рясно-Руської сільради.
На запитання журналіста, чи вирішиться питання з городами, які й стали підґрунтям для цього пікету, – Емілія Смокоровська відповіла, що ця проблема тягнеться вже роками.
«Справа в тому, що село Кожичі колись належало до того самого колгоспу «Нове життя», що й Підрясне. Відтак його чомусь передали Домажирській сільраді. Отож земля з городами підрясненців опинилася в іншому віданні. Люди влаштували акцію непокори, бо їм пообіцяли компенсувати 3,5 га землі, а забрали – приблизно 30 га», – зазначила сільський голова Рясно-Руської Емілія Смокоровська.
Коли журналіст поцікавився, скільки господарів позбулися городів, – війт відповіла, що у списку є 76 осіб.
Людмила Шубіна,
для IA ZIK.
