Львів

На Львівщині свята Страдецька гора скликає на прощу християн з усієї України

8 чер•Zik

Про це повідомив сьогодні, 8 червня, власкор IA ZIK з посиланням на оргкомітет прощі.

Всеукраїнська проща у Страдч буде присвячена пам’яті страдецьких блаженних, Дню мирянина та Року Божого Милосердя.

Нагадаємо, що IA ZIK традиційно надає гласності прощам до святої Страдецької гори. Зокрема, лейтмотивом цих духовних подій впродовж двох останніх років було вимолювання у Всевишнього територіальної цілісності України, миру та спокою в державі.

Довідка IA ZIK.

За історичними джерелами, в часи Київської Русі та Галицько-Волинського князівства неподалік села Страдчу був другий після Києво-Печерської лаври підземний монастир в Україні. Розміщувався він на високій горі, на лівому березі річки Верещиці, поблизу с. Страдчу. Згадується в Галицько-Волинському літописі від 1242 р. під назвою «Печера Домажирова». Археологічними дослідженнями встановлено, що монастир складався із вхідної галереї (довжина бл. 40 м), ходів – загальною довжиною понад 270 м і кількох келій, які розміщувалися на глибині близько 20 м. На вершині гори було укріплене городище. До нашого часу збереглися численні легенди про монастир, знищення ченців монголо-татарами.

У печерній лаврі Страдецької гори монастирське життя завмерло у 1243 році, коли орда спалила село і в печерах потруїла димом близько тисячі людей із довколишніх сіл. Люди на Яворівщині переповідають згадки своїх пращурів про те, що крики людей, яких орда труїла в горі, досяг неба і над цим місцем з’явилася Мати Божа.

За інформацією краєзнавця-історика Ярослава Музиченка, під час археологічних досліджень при виході з печер знайшли багато людських кісток, серед них – зовсім малюсінькі, дитячі. Кістки захоронили у сінях лаври.

У 1939 році цю печеру освятили як церкву Матері Божої Нерушимої Стіни. У кінці печер є стіна, де по каменю стікають краплі води. Розповідають, що то сльози Богородиці, яка оплакує людей, що загинули тут мученицькою смертю. У 1795 році в Страдчі збудували кам’яну церкву Успіння Богородиці, її реконструювали у 1927 р. Там зберігалася чудотворна ікона Матері Божої Страдецької.

Під час ІІ Світової війни вона зникла. Поки що люди припадають до копії чудотворної ікони. Утім, зберігся іконостас, розписаний художникам школи Олекси Новаківського. Дві ікони намісного ряду іконостасу – Ісуса Христа з Відкритим Серцем та Матері Божої Неустанної Помочі – малював Антін Манастирський.

У 1936 році отець Микола Вояковський запровадив на Страдецькій горі хресну дорогу. Папа Пій XI благословив цю духовну будову грамотою i надав їй статус Єрусалимської. Це означало, що участь у Страдецькій хресній дорозі прирівнюється до проходження в Єрусалимському хресному ході, яким колись проходив Христос.

У радянські часи хресну дорогу знищили. Відновили вже у 1990-ті роки, а нині громада поставила нові скульптурні зображення станцій хресної дороги. Вважають, що тут відпускаються гріхи роду.

Читайте ще