Такою є анотація до нової книги від газети «День» «Сестра моя, Софія», яку презентували сьогодні, 16 вересня, у Львові під час Форуму видавців.
Видання несподівано для багатьох читачів показує, наскільки Україна споріднена з відносно маловідомою Болгарією. І хоча ця балканська країна розташована не так вже й далеко, українці знають її, здебільшого, через літній пляжний відпочинок. Та історія цієї держави не може не захоплювати, а її шлях до європейської спільноти гідний наслідування.
Головний редактор газети «День» Лариса Івшина, представляючи нове видання, зауважила: «Книга «Сестра моя, Софія» – це особливий інтелектуальний продукт. Бо потрібно говорити про те, чим живе країна і чим вона має жити, як вона має мислити у категоріях тисячолітньої цивілізації. Тож, це видання не тільки про Болгарію, а й про Україну.
«Сестра моя, Софія» – книга про те, чому князь Святослав Хоробрий хотів перенести столицю з Києва на Дунай. Як блискітки, розсипані по всій книзі цікавинки, наприклад про походження княгині Ольги. Крім того, саме Болгарія першою визнала Українську Народну Республіку.
Цей народ високо цінував поривання України стати державою».
На презентацію були запрошені гості, які безпосередньо брали участь у роботі над книгою. Так, доктор філософських наук, професор, проректор Острозької академії Петро Кралюк зазначив, що тема Болгарії дещо стала несподіваною для нього.
«Спочатку я був дещо здивований – чому саме ця країна? Але коли прочитав статті про Болгарію, я зрозумів, наскільки ця країна для нас важлива. Вона так само, як і Україна, є постколоніальною країною. Болгарія довгий час перебувала під владою іншої держави. Тому її досвід нам дуже важливий. Болгарія не просто стала членом ЄС та НАТО, їй довелося пройти драматичний шлях. Ця книга могла би стати для нас своєрідним дороговказом», – ділиться враженнями Петро Кралюк.
Схожої думки і молодий письменник Андрій Любка. «Балкани, в тому числі і Болгарія – це як маятник між Заходом і Сходом. Через балканістику я інакше подивися на історію України. Болгарія – дійсно наша сестра, але екзотична, інша, цікава. Тож, ця книга – як путівник по культурі та історії цієї країни», – говорить він.
У свою чергу, співробітник Інституту історії України НАН України Сергій Кот зауважив, що про Болгарію якимось дивним чином часто забували, хоча вона – один зі стратегічних векторів України.
«У нас схожі долі: Болгарія близько 500 років перебувала під турецьким ярмом, Україна – майже 400 років під ярмом Росії. Згодом Болгарію почали втягувати в політику СРСР: всі пам’ятають приказку «Рыба – не птица, Болгария – не заграница». Її навіть називали «шістнадцятою республікою СРСР». І раптом дуже тихо, спокійно Болгарія вислизає з цих «обіймів» і стає частиною євро спільноти та НАТО. Це зразок для нашого шляху, як без зайвого шуму держава опинилася там, де треба. Наша ціль така сама».
Також Сергій Кот додав, що книга «Сестра моя, Софія» надзвичайно цікава і містить багато нового матеріалу у вигляді нарисів від різних авторів.
«Ця книга має стати підручником не лише для студентів, науковців чи школярів, а й для дипломатів. Адже саме з Болгарією ми ніколи не мали негативного досвіду – нас не роз’єднують ані дискусії навколо кордонів, ані міжнаціональні конфлікти. Ми маємо цим скористатися.
Тому я називаю Болгарію південним коридором до Європи», – наголосив науковець.
Книжку «Сестра моя, Софія» розповсюджують разом з сувеніром – браслетом, який прикрашає перша літера глаголиці. Видавці кажуть: це – своєрідний символ, який об’єднує Україну та Болгарію.
Насамкінець Лариса Івшина зазначила: «Боротьба Болгарії триває і досі. Там діє великий анклав Росії, п’ять російських телеканалів обробляють сьогодні населення. Але водночас там велика традиція просвітництва. Це надзвичайно великий досвід для нас – ні на хвилину не забувати про свій народ навіть за різних режимів».
Вона також подякувала всім, хто протягом багатьох років створював та підтримував газету. «Це як симфонічний оркестр у часи розрухи», – сказала головний редактор «Дня».
Нагадаємо Форум видавців у Львові проходить 15-18 вересня.
Усі новини про Форум видавців читайте тут
Ольга Іващук,
IA ZIK