Про це Карл Маркус-Ґаус розповів сьогодні під час зустрічі в рамках Форуму видавців.
Письменник відчуває велику симпатію до малих національних груп, які перебувають на межі зникнення й забуття. Він написав 25 книг про них, в кожній з яких автор змальовував ту чи іншу спільноту через власне сприйняття їхнього життя і досвіду. Для письменника важливо писати не так, які всі інші. І він знайшов таку свою нішу, яка робить його самобутнім та оригінальним. Найбільше відомі його тексти про етнічні меншини, а також життя й культуру народів Центральної та Південно-Східної Європи.
Карл Маркус-Ґаус вивчав також національну меншину в Україні – так званих чорноморських німців, які проживають поблизу Одеси. «Вони намагаються створювати досить дивні спільноти. Мову, якою вони послуговуються, не можна назвати німецькою, це якісь залишки німецької, якою вони майже не володіють», – зазначив письменник. Він сам за походження з дунайських штабів (німецьких селян – ред.) і саме це сприяло його інтересу до малих національних груп, яких письменник вважає сіллю Європи.
Понад 20 років Карл Маркус-Ґаус є головним редактором видання «Література і критика».
Один з останніх номерів часопису був присвячений Україні та війні в Україні, зокрема, в журналі було опубліковано твори молодих авторів, які крізь власний досвід, рефлексії описали свої переживання війни в Україні.
Книжка Карла Маркуса-Ґауса «Зникомі європейці» складається з п’яти репортажів про національні меншини Європи, що наразі перебувають на межі зникнення й забуття. Це сефарди Сараєва, ґотшейські німці, арбереші, лужичани й арумуни. Автор описує їхній побут, індивідуальні звички окремих представників, крізь які розповідає історію громади й народу.
За словами письменника, кількість мігрантів Австрії становить 1,5% від усього населення. Він не закликає їх любити, а ставитись до них відповідно до задекларованих європейських цінностей.
Також під час зустрічі він зазначив, що в Австрії відчутний великий вплив російської пропаганди, яка лунає з вуст окремих політиків.
