«Інститут Сковороди» працює у Києві з 2013 року. Їхні курси в столиці відвідали вже понад 80 іноземців, більшість з яких – студенти та дослідники. Цього року, до 25-річчя Незалежності України, волонтери організації вирішили розширити свою діяльність.
Як зазначає голова організації Юрій Міщенко сама ідея створення такого інституту не є новою, оскільки в Україні є подібні організації, які представляють інші країни, як от німецький «Гете Інститут» або центр китайської культури «Інститут Конфуція».
«Я навчався за програмою в «Інституті Конфуція, – розповідає Юрій. – Під час перебування в Китаї за однією з програм мені здалося, що в Україні не вистачає подібної мережі. Ми почали з формату розмовного клубу – збиралися з іноземцями і просто говорили про те, що їм цікаво. У 2015 році це трансформувалося в перші мовні курсі. Зараз ми можемо займатися тим, чим планували від самого початку – створенням мовних клубів у різних містах світу».
Волонтери наголошують: за допомогою проекту «25» вони хочуть наблизити Україну до світу, позиціонувати її як країну з потужною автентичною культурою і,
водночас, як сучасну державу, відкриту до співпраці. Крім Львова, волонтери «Інституту Сковороди» вже запустили роботу осередків у Чернівцях, Генті, Парижі, Лісабоні та Кракові.
«Коли ми починали робити розмовний клуб, то думали, що в нас не буде досить багато людей – каже координаторка проекту у Кракові Олександра Петровська – Ми створили форму для запису, щоб побачити, хто ж захоче до нас прийти. Зголосилося 62 людини. Ми були приголомшені кількістю охочих і почали шукати місце, де можна було б провести заняття, а також волонтерів, які могли б нам допомогти. Зрештою, зараз у нас є дві групи з початковим рівнем знань української мови і одна – з середнім».
У Києві, а тепер і у Львові, робота також спрямована не лише на розмовні клуби, а і на методичне вивчення української мови. За словами PR-менеджерки проекту Ірини Шостак викладачі «Інституту Сковороди» створили п’ятирівневі групи, для яких розробили окремі навчальні плани та контрольні тести.
«Така методичність пов’язана з розробкою сертифікації української мови, – каже Ірина. – Ми відвідували Міністерство освіти і спілкувалися з експертами з цього питання.
Наразі вони обіцяють закінчити розробку сертифікаційних тестів до кінця цього року. Ми частково орієнтуємося на їхні рекомендації у створенні курсів».
Окрім курсів з вивчення української мови, волонтери «Інституту Сковороди» організовують покази україномовних фільмів з англійськими субтитрами, лекторії для іноземців на кшталт «Як вижити в Україні», краєзнавчі екскурсії та поетичні вечори. Також триває робота над створенням мультимедійної платформи з вивчення української мови.
«Створення сайту, за допомогою якого люди можуть навчатися онлайн через відео, аудіо, тести тощо – це досить важлива справа, – пояснює координатор відділу культури організації Микита Іванов – Це дозволить вивчати українську мову там, де немає сенсу організовувати окремий осередок, скажімо, у маленьких містах. На сьогодні сайт функціонує сімома мовами. Є велика потреба у перекладачах, які можуть допомогти з адаптацією україномовного контенту на інші мови».
Волонтери переважно працюють над створенням осередків за кордоном, де, як показав досвід Кракова, є попит на вивчення української мови. Особливий акцент організатори роблять на сусідні країни та поселення української діаспори. Вони стверджують: вивчення мови дозволить налагодити культурний діалог і показати, що Україна прагне розвиватися і розвивати.
«Глобально ми хочемо зробити Україну ближчою до світу, – каже Ірина Шостак. – Автентична складова української культури дуже приваблює іноземців, але для нас важливо також показати світові Україну як молоду державу, відкриту до співпраці. Це такі прості тези, з якими чомусь досі не працює жодна інша організація. Оскільки наша основна мета – це спілкування і двостороння комунікація, ми також переконані, що це сприятиме розвитку глобального діалогу між Україною та світом».
Анастасія Іванців
для IA ZIK
