Про це повідомляє репортер ZIK-Стрім Юрій Мартинович.
Учасниці дійства, яких біля міської Ратуші зібралося близько сотні, тримали в руках плакати із гаслами: «8 березня – не свято, 8 березня – день боротьби», «Ратифікуйте Стамбульску конвенцію прав жінок», «Українським жінкам гідну оплату праці», «Я людина, а не репродуктивний орган», «Права жінок завжди на часі», «Квіти – клумбам, жінкам – права» і багато інших.
Одна із учасниць, Марія Собко, котра є активісткою ГО «Феміністична майстерня», розповіла, що в Україні, крім Львова, такі акції відбуваються також у семи містах: Києві, Харкові, Ужгороді, Херсоні, Одесі та Дніпрі. «Це вже втретє у Львові ми організовуємо такий марш. Дуже рада, що з року в рік все більше жінок приєднуються до нас. Восьме березня – це день, коли варто говорити про жіночі досягнення і сучасні жіночі проблеми й шляхи їх вирішення. Гендерна рівність ще не досягнута, жінки досі страждають від різних форм дискримінації та насильства. Тому ми тут про це говоримо», – пояснила Марія Собко.
Почався марш із імпровізованого музичного виступу, під час якого кілька учасниць на барабанах,
покришках та свистках створили запальну мелодію. Потім були виступи активісток, зокрема, феміністок із Білорусі та Росії.
Зокрема, відома білоруська феміністка та експерт у сфері гендерних досліджень Ірина Соломатіна сказала, що у Білорусі, на жаль, немає можливості жінкам виходити на такі марші, але вона дуже рада, що українські жінки не стоять осторонь цієї важливої теми. Також промовці навели статистичні дані: виявляється, у світі 2/3 всієї роботи виконують саме жінки, при цьому вони отримують лиш 1/10 доходу, володіють лише 1% світового багатства, а в Україні жінки отримують заробітною плату на 30% меншу, ніж чоловіки.
Серед присутніх була популярна дослідниця гендерних питань Оксана Кісь, кандидатка історичних наук та голова Науково-дослідного Центру «Жінка і суспільство».
«Для мене це дуже актуальна тема в сучасній Україні, де дискримінація щодо жінок є поширена у різних сферах і у різних формах. Одна із найбільш помітних форм дискримінації – на ринку праці. Коли ми маємо справу із прийомом на роботу професіоналок своєї справи, їх на співбесіді питають не про кваліфікацію, а про родинні плани, про народження дітей, і часто це стає причиною відмови у роботі. З іншого боку, дискримінація існує також на побутовому рівні, коли говоримо про розподіл обов’язків між чоловіками і жінками у родинних чи побутових питаннях. Тож Міжнародний день прав жінок – не втрачає своєї актуальності і такими заходами ми хочемо нагадати суспільству, що проблеми існують їх потрібно вирішувати», – розказала Оксана Кісь.
Після виступів активісти, серед яких було з десяток чоловіків, організовано провели марш, скандуючи дорогою свої гасла, на кшталт: «Свобода, рівність, жіноча солідарність».
Маршрут ходи був наступний: площа Ринок, вулиця Беринди, проспект Свободи, Оперний театр – і назад тим же шляхом.
