Сьогодні, 2 лютого, після тривалої перерви, Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького відкрила оновлену масштабну експозицію мистецтва ХІХ-ХХ століть у Палаці Лозинського.
Глядачам презентували 365 експонатів, з яких дві третини публіка побачила вперше. У 23 залах розмістили роботи таких авторів, як: Жан-Батіст Вікар, Поль Мерварт, Георг Рааб, Ян Рустем, Флоріан Цинк, Ян Матейко, Генріх Семирадський, Діаз де ла Пенья, Яцек Мальчевський, Казимир Сіхульський, Люна Дрекслер, Юзеф Рейхан, Алоїзій Рейх та інші.
Також показали роботи геніальних українських митців: Олекси Новаківського, Івана Труша, Олени Кульчицької, Романа та Марґіти Сельських, Ярослави Музики, Михайла Бойчука, Миколи Федюка та інших.
Кожен з творів відреставрували: деякі – профілактично очистили від пилу, а інші – потребували серйозніших втручань. Серед полотен, відновлення яких, було тривалим та складним – «Ясир» Станіслава Дачинського, 1884 року.
«Твір не мав ні рами, ні підрамника. Був дуже перемальований. Багатодетальна композиція була замальована коричневою фарбою. А бранки – молоді жінки на передньому плані,
які мали оголену верхню частину торсу, бюст, були залитими кислотою. Для чого це зробили – ми не знаємо», – розповідає співкураторка експозиції, завідувачка науково-реставраційного відділу Інна Дмитрук-Сорохтей.
Окрім самих полотен, команда Галереї відновила скульптурні роботи, старовинні ґабльоти (вітрини), гасові люстри, палацові двері, а також – рами.
«З кожною рамою довелося працювати. Деякі з них були страшенно понищені. Тривале перебування у фондосховищах не сприяло їхньому здоровому стану. Деякі рами пройшли фундаментальну реставрацію – з нуля. Реставрація рам – не менш важлива, ніж реставрація картин», – додає Інна Дмитрук-Сорохтей.
Над реставраційними роботами працювала велика команда: реставратори олійного і темперного малярства, поліхромної скульптури, рам, меблів. Під час підготовки оновленої експозиції працівники Галереї зробили багато і малих, і великих відкриттів. Однак, родзинкою став – відреставрований розпис стелі в одному зі залів. Ще з радянських часів і до минулого року стеля була замальована «побілкою». Упродовж 10 місяців реставратори делікатно та скрупульозно відновлювали розписи,
щоб повернути автентичну красу. За словами реставраторки Інни Баблоян, фізично це було складно, адже іноді доводилося працювати напівлежачи.
«Нам пощастило, що це була саме побілка, тобто крейда змішана з якоюсь емульсією. Однак, через те, що сам живопис був інший за складом, ця побілка доволі просто механічно відшаровувалася. Але, зважаючи на те, що це крейда, і треба було максимально точно показати оригінальний колір розпису, потрібно було у декілька етапів це все очищувати: і механічно, і хімічно. І ще велика складність полягала в тому, що по периметру є різьблені профілі, які були забіленими товстим шаром побілки. Відтак знадобилося доволі багато часу, щоб очистити кожен елемент», – ділиться з Galnet Інна Баблоян.
До слова, серед представлених робіт також показали портрет австрійської імператриці Єлизавети Баварської у виконанні австрійського живописця Георга Рааба, 1874-го року створення. Хто така імператриця Сісі та як її портрет потрапив у Львівську галерею мистецтв ми розповідали ТУТ.
Також до оновленої експозиції мають додати шедевр «Платіж» лотаринзького живописця Жоржа де Ла Тура. Про довготривалу та кропітку реставрацію полотна читайте ТУТ.
Оновлену експозицію Палацу Лозинського можна відвідати щодня, окрім понеділка. Графік роботи та вартість квитків можна дізнатися ТУТ. Адреса: Львів, вулиця Стефаника, 3.
Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.