Львів

15 цікавих фактів про дільницю Голоско у Львові

1 квт•То є Львів

Сьогодні пропонуємо до уваги читачів Фотографій Старого Львова 15 цікавих фактів про львівське передмістя Голоско – дільницю міста, що з півночі прилягає до вул. Варшавської та розташовану на території колишніх приміських громад: Малого та Великого Голоска.

Вперше Голоско згадується в 1401 р. під назвою «Головсько». Олена Степанів вказує, що засноване воно: “Іваном Ціммерманом на львівських ланах, спершу – як фільварок. Має характер підміської оселі. Сама назва дуже давня, вказує на існування тут старо-слов’янської оселі з VII-VIII ст.”

За Іваном Крип’якевичем: «В 1500 р. уже розрізняли Голоско Велике й Мале. В 1797 р. на Голоску Великім було 76 домів і 83 ґрунтових господарі. На Голоску Малім  було 51 домів і господарів».

Під Голоском були широкі піскові простори, які на початку ХІХ ст. місто заліснило.

У 1539 р. Церква Св. Покрови в Голоску стала крилошанською. Парох Голоска належав до крилошан при кафедральному соборі Св. Юра [1]

Мешканці Голоска не раз ставали жертвою воєн, грабунків та татарських набігів. Зокрема, Д.Зубрицький писав, що в 1653 р. якийсь пан Матвій Єжовський,

шляхтич, перебуваючи у Львові й зібравши навколо себе кількох спільників, узявся грабувати передмістя й поблизькі села. Вони вирушили до міського села Голоско на конях і, наслідуючи татарський крик «Гала! Гала!», виполошили люд з села й почали грабувати хати. Хоч люд в першу мить з переляку розбігся навсібіч, при чому кілька осіб загинуло, потонувши в Полтві, однак, зауваживши невелику кількість цих буцімто татарів, зібрався, вдарив на грабіжників, схопив їхнього ватажка Єжовського і доставив до міста. Раєцький уряд після застосування тортур наказав стяти й четвертувати М.Єжовського. [2]

У 1701 р. при місцевій церкві почали проводити ярмарки. Ярмарковий збір йшов львівським лавникам, які з цього прибутку щороку платили на світло до церкви  у Великому Голоску по десять золотих.

У 1775 р. у Великому Голоску була збудована в бароковому стилі невелика парафіяльна церква Успіння Святої Анни (вул. Заозерна, 11).

На початку ХХ ст. межа між Великим та Малим Голоском проходила нинішніми вулицями Під Голоском та Яніса Райніса.

У 1910 р. на Голоскo було відкрито туберкульозний санаторій.

З історії закладу відомо, що народний санаторій для грудних хворих було відкрито з ініціативи очільника Товариства боротьби з туберкульозом професора Юзефа Вічковського. ісцем розташування закладу було обрано сосновий ліс на схилах Розточчя, в Голоско. Частину своїх земельних ділянок подарувала Товариству для влаштування санаторію шанована львівська купецька родина Рідлів.

4 листопада 1923 року в с. Голоско Велике, біля брам Львова з його північного боку, був заснований третій монастир редемптористів в Україні. Будинок для монастиря було придбано для новіціяту (редемптористів) завдяки допомозі митрополита Андрея Шептицького. Приміщення монастиря святого Альфонса у різні періоди було відповідно табором для військовополонених (під час німецької окупації), інфекційною лікарнею (у часи підпільного існування УГКЦ), однак, з отриманням Незалежності, повернуло своє первісне призначення.

Мале Голоско було приєднане до Львова 11 квітня 1930 р.

Під час німецької окупації, у 1942-1944 роках, Велике Голоско перебувало в межах розширеної території міста Львова і входило до складу 7-ї дільниці міста – Замарстинова.

Після війни Велике Голоско увійшло до складу Брюховицького району, а після його ліквідації у 1958 р.  було приєднане до Львова.

Між вулицями Крутою та Варшавською розташований Голосківський цвинтар. Коли саме засноване дане кладовище на жаль невідомо, проте тут є достатньо могил кінця XIX ст., при чому, як українських так і польських. Ще в 1970-х роках було офіційно заборонено ховати тут померлих. Більше того, існували плани ліквідації цього кладовища, та спорудження на його місці велетенського готелю. Однак, проти цих планів виступила місцева громада, а тому плани так і залишились планами.

До Малого Голоска належало колишнє Панське поле між вул. Замарстинівською та Варшавською – територія колишніх городів школи городництва, а потім парку 700-річчя Львова.

Наприкінці вул. Замарстинівської ліс праворуч дороги називався Свинка й піднімається на гору Круглий горб, що має висоту 383 м над рівнем моря. Праворуч  було урочище Плотське, за яким від кінця ХІХ ст. розташовувались серед лісів склади вибухівки та артилерійських припасів. Останні снаряди вивезли звідси у грудні 2008 р.

The post 15 цікавих фактів про дільницю Голоско у Львові first appeared on То є Львів..

Читайте ще