«Спадок радянщини»: підземним переходам у Львові можна дати нове життя

Із 15 підземних переходів, які є у Львові, 11 перебувають на балансі міста. Решта – в оренді у приватників. На ремонт підземки на площі Митній, з якої недавно виселили підприємців, лише у 2016-2017 роках витратили мільйон гривень. Скільки витратять цього разу – невідомо. Зі слів мера, торгових рядів там уже не буде, натомість обіцяють містянам мистецький простір.

Для митців це буде феноменально, може хтось буде там виставляти свої роботи, хто його знає, – зазначив міський голова Львова.

Сьогодні, кажуть львів’яни, зовнішній вигляд підземки їх не влаштовує, окрім того, у холодну пору року ходити у ній небезпечно.

Колишній головний архітектор міста Юліан Чаплінський у розмові з Galnet зазначив, що пристосувати такі переходи можна, наприклад, під громадські вбиральні, адже у місті з цим проблеми.

Якщо підземний перехід є у нормальному стані, як на площі Митній, то пристосування я підтримую, але не під підприємництво, а, наприклад, під міські туалети. Людина просто спустилася і пішла у платний туалет – це нормально, бо у нас взагалі проблема з міським туалетами, – каже Юліан Чаплінський.

Окрім того, підземку на Митній можна замінити надземним пішохідним переходом. Ще один центральний підземний перехід розташований на площі Галицькій. Він на балансі міста, але його здали в оренду приватникам. Зі слів мера, він буде й надалі працювати, але для цього орендарі мають самотужки його перепланувати – зробити більш сучасним.

Самі ж продавці кажуть, не хочуть щоб їхні торгові ятки закрили, а на реконструкцію погоджуються.

Натомість Юліан Чаплінський певен, підземка на площі Галицькій взагалі не потрібна, а цю частину міста слід звільнити від автомобілів.

Я взагалі не бачу сенсу у підземному переході на площі Галицькій. Місто, яке будувалося у часи, коли не було автомобілів і не було швидкісного руху, повинно мати максимальну ізоляцію від автомобілів. І коли мене запитують, як я все це собі уявляю, я кажу: «Як у Венеції або Амстердамі, у містах, які за щільністю дорівнюють Львову».

Чаплінський каже, підземні переходи у Львові – це спадок радянщини, називає їх «верховенством автомобіля над людиною».

Якщо ми говоримо про звикле поняття підземних переходів для пішоходів, то це є маніфест декларації верховенства автомобіля над людиною у місті. У цьому випадку я є противником підземних переходів. У Львові ми маємо цей спадок з радянського часу, наприклад, на вулицях Стрийській та Володимира Великого. Коли я був головним архітектором міста, РДА неодноразово показувала картинки, як відремонтувати цей перехід, пропонували зробити дашки, і в мера йшла мова, про те, що треба зробити все естетично, підмінюючи саму суть.

Підземка на Стрийській з жовтня 2017 року перебуває на балансі Сихівської районної адміністрації, прийняли її на баланс від колишнього заводу «ЛАЗ». Упродовж 2018, 2019, 2020 років тут проводили поточний ремонт на загальну суму близько 630 тисяч гривень. У 2021 році міська рада також запланувала поточний ремонт на орієнтовно 200 тисяч гривень. Як пішоходи, так і автомобілісти в один голос кажуть, перехід потрібний, щоправда, не в такому стані, як він є зараз.

Ще одна підземка у Франківському районі, на вулиці Стрийській, 202 пустує. Там працюють лише три ятки із непродовольчими товарами. І хоч ця підземка на балансі у міста, вона перебуває у користуванні ТзОВ «Сато» – ринок «Підземний». Як каже Galnet пан Василь, переходом люди користуються, а він стежить за чистотою у ньому.

Яким би чистим підземний перехід не був, він ніколи не буде зручним для людей з інвалідністю, і утримувати його дорого, додає Юліан Чаплінський. До проблем із підземними переходами потрібно підходити комплексно, просто закрити чи зробити там новітній простір – проблеми не закриє, наголошує він.

Заборона підземних переходів також не є дієвою, тому що, якщо ми людей пустимо по магістралі, де є дві-три смуги в одну сторону, по яких машини їдуть на швидкості поза 50 кілометрів на годину, то ми пустимо людей на вільну смерть. Тому також стоїть питання про те, щоб стишити рух у Львові. Це має бути комплекс значно масштабніших заходів, він потребує розуміння у суспільстві, що безпека пішохода – це найвища цінність у місті.

Якщо говорити про досвід європейських міст, то там уже давно відмовились від радянських підземок. Частину з них засипали і зробили безпечні наземні пішохідні переходи.

Я завжди ставлю у приклад Відень – це найбільш розвинена столиця. Варшава теж хороший приклад. З маленьких міст я б Львову радив дивитись на Лейпциг, який за останніх 20 років пішоходизував 27 вулиць, по яких їздили автомобілі. – Ділиться Юліан Чаплінський.

На початку вересня цього року управління транспорту Львова пропонувало створити додатковий наземний пішохідний перехід на площі Галицькій, біля будинку №14. Та голова комісії транспорту, зв’язку і міської мобільності Львівської міськради Ігор Зінкевич називає це популізмом.

Я такий перехід забракував. По-перше, вони запропонували його створити до «Тижня мобільності» у Європі, нібито такий перехід покращить ситуацію, але з цим я не погоджуюсь і називаю такі дії популізмом. Для чого створювати ще один перехід, якщо за сто метрів, біля пам’ятника Данилу Галицькому, який є регульований перехід. І замість того, щоб засипати підземку і створювати новий перехід, краще подбати про маломобільні групи населення і замінити чимось грубу бруківку на переході біля пам’ятника Данилові Галицькому.

Популістично вони хочуть ставити острівки безпеки у вигляді берлінських подушок, тобто це кручені пластмаски, малювати пішохідний перехід на грубій бруківці. І на такий перехід з подушками безпеки потрібно мінімум 100 тисяч гривень. Рішення, як ви вже знаєте, не прийняли, тож управління транспорту має допрацювати свої пропозиції, або ж зовсім від них відмовитися. – Розповів у коментарі Galnet Ігор Зінкевич.

Але є і позитивні зрушення: великогабаритний транспорт більше не зможе проїжджати окремими центральними вулицями Львова, а відтак не створюватиме корків. Мова йде про вулиці Стефаника, Чайковського та Дудаєва – на них встановлять відповідні обмежувальні дорожні знаки.

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.