Археологи Львівського університету вже кілька років досліджують могильник у прикордонному селі Карів, що належить до Червоноградського району. Його датують першими століттями нашої ери і там знайшли поховання різних культур – германських, балтських і слов’янських. Та у 2021 році археологи натрапили поруч на ще одне поховання, яке є старішим і належить культурі племен готів.
Це поховання з обрядовими предметами та заглиблена споруда, призначення якої ще вивчається.
«У похованні, крім людських решток, археологи знайшли фрагменти двох скляних кубків, аналогів яких в Україні немає. А також: уламки рогового тришарового гребеня, бронзову застібку (фібулу), частини дерев'яної скриньки, оббитої бронзовими пластинками з декоративними цвяшками і половинку жетона з білого пастового скла. Такі жетони використовували для римських настільних ігор», – повідомили 4 січня у департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.
фото археологічної експедиції
ZAXID.NET поспілкувався з керівником експедиції, доцентом кафедри археології ЛНУ ім. Франка Ярославом Онищуком про результати досліджень.
Він розповів, що нове поховання належить до іншої культури – вельбарської, це 3 ст. н.е.
«Вона приблизно ще на 50 років старша ніж цей могильник, що ми досліджували перед тим. Це поховання багатої людини і ще один об’єкт, поки що невідомий. Ми продовжимо його вивчати», – зазначив Ярослав Онищук.
Загалом дослідження у Карові розпочалися у 2017 році, коли місцеві мешканці знайшли на цьому місці давній меч та інші вироби і передали їх в Історико-краєзнавчий музей м. Винники.
Ярослав Онищук розповідає, що це був могильник із 12 захороненнями, які не представляють культуру одного племені. Там знайшли матеріали германців — свебів (проживали між Віслою і Рейном, а також на середньому Дунаї і виділялися тим, що заплітали волосся у вузол), західних балтів, венедів (можливо, ранньослов’янське населення). Це період варварської коаліції германських, балтських та інших племен проти Римської імперії.
«За звичних обставин вони не могли змішатися. Тільки якісь незвичайні події могли їх звести докупи. Тому ми їх датуємо періодом Маркоманських війн на середньому Дунаї. Тоді племена свеби,
квади і маркомани почали нападати на Паннонію і розв’язали війну. До них підтягнулися інші варварські племена. Коли римляни їх розгромили, частинка їх втекла звідти і прийшла на нашу територію», — пояснив ZAXID.NET Ярослав Онищук.
фото ZAXID.NET
За його словами, на Львівщині є щонайменше 7-8 місць, де знайшли їхні матеріали. Ці племена тут жили приблизно 50-70 років, аж поки не прийшли на початку 3 ст. нашої ери на наші землі з території Балтики, устя Вісли інші германці – готи. Власне у 2021 році археологи почали проводити розкопки в іншому місці в Карові і натрапили на поховання та інший, наразі невідомий об’єкт цих племен.
Взагалі, за словами Ярослава Онищука, германські племена не притаманні нашим землям, бо ми були віддалені від римських кордонів. Але це унікальні знахідки не тільки для України, але й Європи. Найціннішими є бронзовий казан з атташами у вигляді чоловічих фігур, що є третьою такою знахідкою у світі, також частина рогу для пиття – ритон з ланцюгом з емалями.
Усі знахідки з археологічних досліджень у Карові впродовж 2017-2020 років можна оглянути в історико-краєзнавчому музеї у Винниках. Знахідки 2021 року ще опрацьовують і дослідження продовжать.
