Львів

У Самборі презентували книжку журналіста, воїна, Героя України Тараса Матвіїва (ФОТО)

23 чер•Leopolis.news

Про це повідомив кореспондент Leopolis.news.
Про власну книжку Тарас Матвіїв мріяв ще за життя. І в різний спосіб – паперових записах, у комп’ютері накопичував думки, занотовував переживання за долю України, її та своє майбутнє. Серед 51 думки, що увійшли до видання, є вислів, якого свято він сповідував: «Ми не вічні. Нам треба по собі щось залишити…».
Він талановитий журналіст за освітою міг побудувати гарну кар’єру – працював у Києві, там набув популярності, але став офіцером, у зрілому віці закінчив Львівську академію сухопутних військ ім. П. Сагайдачного. До зброї його покликала, як казав бабці, пошарпана Україна, чув серцем – вона благає захисту.

Книжка «Мої думки» побачила світ через три роки після смерті Тараса Матвіїва. Загинув він 10 липня 2020 р. на Луганському напрямку біля села Троїцьке Попаснянського району, рятуючи своїх бійців як командир взводу. Мрію сина здійснили рідні: мати Валентина – вчителька української мови, батько Тарас – офіцер поліції. Їм допомогла упорядкувати архівні матеріали, яких знайшли у паперовому та електронному варіанті,

редактор Жидачівського радіо Ірина Данилець.
Власне вони й презентували книжку самбірчанам. З їхніх розлогих розповідей, підсилених документальними відео, фото, записів спогадів бойових побратимів про свого командира Тараса Матвіїва, у всій величі постав образ талановитого журналіста за фахом, але мужнього воїна за духом. Можливо, казала мати Валентина, на його такий радикальний вибір вплинув батько, який як офіцер поліції завжди був при зброї, боровся із злочинцями, бо у Жидачеві очолював відділ кримінального розшуку.

Свій вплив на таку позицію майбутнього Героя мало й те, що виростав у гарній українській сім’ї. На службу в ЗСУ мати дала йому Псалом 90. Читав його, щиро вірив у силу неба. Воно його уберегло – за два метри перед ним розірвалася ворожа міна… А тіло сина рідним повернули з чисельними пораненнями, але цілісним, що, за військовими законами, вважається неможливим або дивом. Хоронили Тараса Матвіїва у відкритій труні… Жидачівській школі, в якій навчався, присвоїли його ім’я. Львівська ОВА проводить конкурс журналістських робіт імені Тараса Матвіїва на військову тематику.
За словами матері Валентини, наразі це перше видання творчого спадку її сина. Все решта, що написав – прозові твори, вірші, список мрій і думок Тараса Матвіїва стосовно своєї життєвої місії як людини, перспективи рідної Батьківщини, увійде до другої книги, яка вже в друці. А загалом це вже вісімнадцята презентація «Моїх думок».
Голова Самбірської РВА Іван Ільчишин подякував подружжю Матвіївих за сина, за чудову презентацію книжки, з якої присутні побачили вірного сина України. Це своєрідний пам’ятник. На прикладі таких виховуватимуться майбутні покоління героїчної нації.
Багато бажаючих змогли придбати «Мої роздуми» з автографом пані Валентини Матвіїв.

Микола СЕНЕЙКО, для Leopolis.news

закон, школа, бабка, Доля

Читайте ще