Під час мітингу одеський художник Ярослав Войцеховський облив червоною фарбою пам’ятник Пушкіна на Думській площі. Про це повідомила голова БФ «Корпорація монстрів» Катерина Ножевнікова на своїй фейсбук-сторінці.
Поліція склала на художника два адміністративні протоколи за дрібне хуліганство.
«Сьогодні я провів перформанс, в ході якого позначив, що тут не місце пам’ятнику головному поету нації вбивць та катів, які зараз нас убивають. Оскільки я працюю з фарбами, мій протест був ось такий. Червона фарба — це та кров, яку ми не помічаємо, залишаючи такі пам’ятники в наших містах. Не тільки в Одесі, а й в інших містах України, де ще залишаються такі пам’ятники діячам культури країни вбивць», — пояснив Войцеховський.
Цю акцію розкритикувала очільниця благодійного фонду «Корпорація монстрів» Катерина Ножевнікова. У дописі на фейсбук написала, що подібні дії можна кваліфікувати як провокацію та спробу зганьбити мітингарів.
«Той, хто це зробив, провокатор і просто перекреслив все, що ми там три місяці робили. Ви навмисно це зробили, щоб дискредитувати нас, чи ви просто дурні, не знаю… Але це просто вандалізм. Переносити пам’ятники до музеїв – це питання містян. Яке досі дискутується. Але ось такий вандалізм – це просто днище. Навіщо ви це зробили?» – ішлося в дописі Катерини Ножевнікової.
Проте пізніше авторка допису прибрала емоційну частину,
адже з’ясувалося, що автор акції відомий одеський художник Ярослав Войцеховський.
«Вандалізм категорично не підтримую. До будь-яких пам’ятників та будівель. Це моя особиста позиція. Так виховували в родині. Перенесення в музей “маяка” захисників великої руської культури з автоматом в руках підтримую давно і ніколи цього не приховувала. Так само як і пам’ятник Катерині. Подобається це комусь чи ні», — підсумувала Катерина Ножевнікова.
Нагадаємо, Уряд ухвалив рішення про демонтування пам’ятників російському письменнику Алєксандру Пушкіну, більшовицькому ватажку Миколі Щорсу, а також іншим російським і радянським діячам. Попри це влада Одеси вирішила не зносити пам’ятники Пушкіну та Воронцову, адже вони частина Всесвітньої культурної спадщини.
Читайте також: Як Україна спричинила нову хвилю декомунізації у постсовєцьких країнах
Чільне фото: колаж Читомо
