Анатолій, зробив свою садибу, одним з найпопулярніших місць в Арцизі. До нього приходять цілими групами, щоб познайомитися з рідкісними рослинами не притаманними для Бессарабії, поспілкуватися, відпочити й просто побувати в зеленому раю, який дає спокій і тишу людській душі. У цій статті ми розкажемо, як в посушливій Бессарабії розквітнув унікальний сад, завдяки своєму гостинному господарю, який присвятив ціле життя рослинам. Анатолій Колосов З дитинства в мене була тяга до яскравих фарб та усього красивого Анатолій Федорович народився в Арцизі й зростав в родині вчительки літератури та працівника розплідника. Від матері йому передалася любов до книг, а від батька – до рослин. В дитинстві Анатолій часто спілкувався з друзями тата, які були прекрасними фахівцями в галузі лісотехніки та дендрології, які також вплинули на формування свідомості хлопчика. Батьки неодноразово возили сина в найрозкішніші парки колишнього радянського союзу в Ленінграді та Гатчино, де він знайомився з рідкісними рослинами та деревами. У підлітковому віці в нього відкрився талант дизайнера,
що не могло не позначитися на умінні створювати розкішні сади у майбутньому. "З дитинства в мене була тяга до яскравих фарб та усього красивого, я умів гармонійно розставляти предмети, гарно малювати. Нерідко дивував свою маму, тому що вона могла прийти з роботи, а я змінив штори, бо колір попередніх мені не подобався, або я міг розбити щось з посуду і довго розглядати уламки, міг щось перекроїти, перешити… З батьками ми часто виходили на луг, гуляли, спостерігали за рослинами, обговорювали свої спостереження, тому я вважаю, що саме батьки заклали в мене любов до рослинного світу, яка потім поєдналася з талантом дизайнера", – згадує пан Анатолій про те, як в нього відкривався дизайнерський талант у підлітковому віці. Залишив високооплачувану роботу і не дописану докторську, щоб будувати парки та сади Закінчивши школу на відмінно, пан Анатолій в Одеському інституті водного транспорту здобув економічну освіту, згодом захистив дисертацію, почав працювати в Академії наук і писати докторську. В певний момент чоловік зрозумів, що це зовсім не те, чим він прагнув займатися у житті.
І наважився залишити зручний офіс, в одному з найпрестижніших районів Одеси, високооплачувану та перспективну роботу і не дописану докторську заради того, щоб займатися улюбленою справою – будувати прекрасні парки та сади. На той момент в нього зібралася величезна бібліотека прочитаних книг про рослини. Всі свої набуті знання пан Анатолій прагнув чимскоріше втілити на практиці. Перший замовник, який винайняв його для розбудови приватного саду, залишився приємно враженим від роботи. Після цього замовлення посипалися з усіх боків. Серед замовників були найзаможніші люди Одеси, але, як стверджує пан Анатолій, він ніколи не відмовляв навіть бабусям, які просили допомогти розбити сад, але не мали коштів, щоб оплатити його послуги. В певний момент про Анатолія Федоровича почали говорити як про найкращого ландшафтного дизайнера Одеси. Кількість замовлень настільки зросла, що йому довелося винаймати помічників, щоб встигати виконувати замовлення вчасно. "Я потоваришував з працівниками Микитського ботанічного саду в місті Кишиневі, Київського та Одеського ботанічних садів,
які ділилися зі мною безцінним досвідом. Я постійно вчився, для того, щоб ставати кращим у своїй професії", – ділиться пан Анатолій. Створення саду в батьківській садибі у місті Арциз За понад 30 років пан Анатолій створив з нуля понад 300 парків і садів. За його проєктами в Одесі побудували два аквапарки, чим він дуже пишається. В гості до батьків, в Арциз, він навідувався доволі часто й інколи давав їм поради щодо створення саду на доволі просторій присадибній ділянці рідного дому. Але батьки пана Анатолія мали власне, більш традиційне, уявлення – вони надавали перевагу не рідкісним екзотичним рослинам, а численним фруктовим деревам та виноградним кущам столових сортів. "Лише коли батьки померли, і я став повноправним власником родинної садиби в Арцизі, я почав розбивати тут свій маленький райський куточок, який планував створити виключно для себе, для своєї насолоди. Тоді я ще не знав, як моя садиба невдовзі приверне увагу суспільства і стане місцем паломництва туристів. Спочатку просилися на екскурсію лише жителі Арцизу, а потім до мене почали приїздити цілими туристичними групами з усієї Бессарабії,
і навіть, з-за кордону. А від початку повномасштабного вторгнення увага до моєї садиби прикута ще більше. Можливо це відбувається тому, що природа лікує, заспокоює, а це саме те, що зараз необхідно людям", – розповідає пан Анатолій. Анатолію Федоровичу, довелося багато попрацювати над розчищенням території від попередньої рослинності перш ніж розбити сад, розробити план і лише тоді починати роботи. Тож він вже довгий час живе на два будинки – декілька днів у своїй одеській квартирі, бо там робота, і декілька днів в арцизькій садибі, бо сад вимагає постійної уваги з його боку. Пан Анатолій говорить, що його сад компенсує йому усі недоліки у здоров’ї своєю красою. Він вважає, що, вдихаючи аромати хвойних дерев, лікується не лише його організм, а й душа. У садибі ростуть дерева з різних куточків світу, зокрема ливанський кедр "Патріарх" – власник посадив його близько 40 років тому і сьогодні діаметр нижніх гілок дерева сягає 12 м. Це дерево, яке переважно росте на берегах Середземномор’я, в горах Африки та на півдні Туреччини. Також є "Аризонський кипарис",
завезений до України з Північної Америки, а в Бессарабії вперше був висаджений саме в Арцизі. В садибі є "Піцунська сосна", що росте переважно на берегах Середземного моря та на Кавказі; ялівець "Ендем"; "Піхта іспанська"; "Піхта грецька"; хвойне цілюще дерево "Дінго Білобо", що вважається найдавнішим деревом на землі. Звичайно ж рослини підбираються з урахуванням мінерального складу наших ґрунтів, кліматичних умов і багатьох інших особливостей, щоб вони добре прижилися і росли. Купувати в інтернет-магазинах їх господар садиби не наважується, бо боїться, що може натрапити на аферистів. Дістає виключно через своїх знайомих з ботанічних садів. Я схожий на диригента, який має керувати оркестром, тому що мій сад змінюється кожного дня. Вранці він один, а ввечері вже зовсім інший. "Так само в різні пори року. Сад – це живий організм, який потребує лікування, коли йому погано. Тому, коли дерева сильно розростаються і починають заважати одне одному, я, як хірург, обираю дерево, яке слід прибрати, щоб інші дерева себе почували добре. Напевно, я у своєму заповіті розпишу інструкцію з правильного догляду за моїм садом", – жартує пан Анатолій. В саду Анатолія Федоровича не лише ростуть гарні рідкісні рослини.Тут реалізується історія рідного краю, архітектура та клімат. Історичні артефакти, які висвітлюють історію Бессарабії, власник збирав довгими роками та гармонійно вписав в ідею садиби. Він показав, як можна творити красу та гармонію власними руками й примножувати красу нашого світу. Від пікніків просто неба до історичних пам"яток Болграда. Відпочинок на озері Ялпуг на Одещині Відчути історію Бессарабії. Що можна побачити в унікальній кімнаті-музеї у Кілії
