Повномасштабна війна змінила кожного. А у викладачки дизайну і технології Балтського педагогічного коледжу Наталії Меленишеної вона ще пробудила бажання творити і зміцнювати національну ідентичність.
– Я почала більше цікавитися українським мистецтвом, літературою, історією. Тому виникла ідея організації експозиції креативних тризубів, - розповідає пані Наталія.
Однакових робіт на виставці не було - кожен учасник виготовив свій шедевр, прагнучи, щоб його тризуб не тільки передав духовну суть національного символу українців, а й сучасні відчуття його величі.
Автори використовували різні технології. Зокрема, аплікацію з воску, мушель, моху, стрічок, мережива, дисків, ґудзиків, блискіток, намистин; флоромозаїку з пшона, гороху; техніку стринг-арт (натягування ниток на цвяхи); витинанку, оригамі, мозаїку, колаж з фото; вишивання нитками; ліплення з гіпсу, солоного тіста тощо.
Був серед робіт і тризуб, виконаний із клаптиків батьківської військової форми. Батько студентки сьогодні на передовій, і вона переконана, що тризуб, шитий з його старої форми, є оберегом як для родини, так і для всієї України.
Коли з'явилася перша згадка про тризуб
Перша письмова згадка про тризуб належить до Х століття: посли князя київського Ігоря під час укладання договору з візантійцями пред’явили печатки з відповідним символом.
19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила Державний Герб незалежної України. Ним став золотий тризуб на синьому щиті - знак Київської держави часів правління Володимира Великого.
Читайте також: Художниця з Балти пише картини ручкою, олівцем та маркером
