Ананьївська громада провела в останню путь свого молодого і мужнього воїна — 21-річного Сергія Добрянського бійця 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти Збройних Сил України.
Про це повідомилина сторінці громади у ФБ.
Сергій мав велику родину, де, окрім нього, було ще сім братів і сестер. Він змалку звик дбати про молодших та був звичний до праці, не цурався ніякої роботи та намагався усіляко допомогти матері, яка стала удовою. Знаходячи якийсь нехитрий заробіток у селі, хлопець лише частину брав грішми, а решту домовлявся забирати молоком — аби сестричок потішити.
Усі діти в родині були меткими та розумними, особливо легко давалася математика, тож Сергій після школи пішов навчатися до Ананьївського аграрно-економічного коледжу, чим неабияк потішив матір, яка пишалася сином. Життя складалося передбачувано та добре, аж до повномасштабного вторгнення росії в Україну. І саме тоді вчорашній хлопчисько, мамин любий синок Сергійко, нічого не сказавши матері, полишає навчання та йде добровольцем на війну.
Вже ніхто з побратимів і не пригадає, коли та за яких обставин до цього міцного і жвавого хлопця приклеївся його позивний — Барига. Сергій легко це сприйняв, бо мав легку вдачу та незламний оптимізм. Він і жив легко та світло, намагаючись знаходити у всьому хороше.
Сергій загинув 2 вересня 2024 року поблизу населеного пункту Козачі Лагері, що на Херсонщині, внаслідок артилерійського обстрілу.
Уся громада, схиливши коліна, провела свого Героя в останню скорботну дорогу. Гіркий шлях земляки встеляли квітами, безліч квітів покладено на капот катафалка, біля портрету Сергія. Скорботно встелено квітами й дорогу до школи, де навчався хлопець, і біля якої ненадовго зупинилася процесія.
